Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зробив резонансну заяву, припустивши, що Україні, ймовірно, доведеться змиритися з втратою частини своїх територій у межах майбутньої мирної угоди з Російською Федерацією. За словами німецького лідера, такі болючі територіальні поступки можуть стати необхідною ціною, яка відкриє державі шлях до повноправного членства в Європейському Союзі, повідомляє агентство Reuters. Ця риторика відображає зростаючий прагматизм серед європейських лідерів щодо завершення війни та формування нової архітектури безпеки на континенті.
Виступаючи перед учнями гімназії імені Карла Великого у місті Марсберг (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія), Мерц озвучив сценарій, який донедавна вважався політичним табу в багатьох західних столицях. «Рано чи пізно Україна підпише угоду про припинення вогню; сподіваємося, що згодом — і мирний договір з Росією. Тоді, можливо, частина території України перестане належати Україні», — підкреслив він. Такі слова від очільника уряду найпотужнішої економіки ЄС свідчать про зміщення акцентів у європейській дипломатії: від риторики про беззаперечну перемогу на полі бою до пошуку компромісних рішень за столом переговорів.
Канцлер Німеччини також окреслив політичний механізм, який, на його думку, допоможе президенту Володимиру Зеленському легітимізувати такі кроки перед українським суспільством. Мерц вважає, що для затвердження подібних територіальних поступок може знадобитися всеукраїнський референдум. Водночас головним аргументом для громадян має стати європейська інтеграція: «Я відкрив для вас шлях у Європу». Цей своєрідний бартер — територіальні втрати в обмін на стабільне європейське майбутнє — є спробою запропонувати Україні відчутну геополітичну компенсацію. Поки керівництво держави шукає шляхи для зміцнення обороноздатності, що підтверджують останні події, коли Зеленський провів Ставку: масштабування виробництва НРК, захист від балістики та крах економіки РФ, західні партнери вже активно обговорюють візію післявоєнного устрою.
Варто зазначити, що подібні історичні прецеденти існують. Сама Німеччина в часи Холодної війни інтегрувалася в західні структури, будучи розділеною країною. Проте для українського суспільства, яке зазнало колосальних людських та економічних втрат, формула миру ціною територій залишається вкрай болючою. Пропозиція Мерца щодо референдуму виглядає не лише як інструмент легітимізації, але і як спроба перекласти відповідальність за безпрецедентно важке рішення з плечей політиків на самих громадян. Це створює додаткову напругу у внутрішньополітичному дискурсі, який і без того переобтяжений викликами, серед яких серйозна криза мобілізації в Україні: 1,6 мільйона резервістів, ротація та нові реформи Міноборони.
Попри обіцянки європейського майбутнього, Мерц різко охолодив надії Києва на швидкий вступ до Євросоюзу. Він наголосив, що приєднання до блоку в умовах війни є неможливим, а після її завершення Україна повинна буде виконати суворі критерії, зокрема щодо верховенства права та боротьби з корупцією. «Зеленський висунув ідею вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року це нереалістично», — категорично заявив канцлер. Такі часові рамки суттєво дисонують із заявами українських урядовців. Зокрема, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка раніше називав 2027 рік дуже теоретичною та надзвичайно рекордною, але все ж можливою датою вступу.
Як проміжний крок Фрідріх Мерц запропонував надати Україні статус спостерігача в інституціях ЄС, що, за його словами, здобуло підтримку серед європейських лідерів на недавньому саміті на Кіпрі. Заяви з Берліна чітко сигналізують: шлях України до Європи буде довгим, прагматичним і, ймовірно, вимагатиме надзвичайно складних компромісів, до яких суспільству варто починати готуватися вже зараз.