Юлія Левченко — одна з найтитулованіших і водночас найпопулярніших українських легкоатлеток свого покоління. Срібна призерка чемпіонату світу 2017 року в Лондоні, учасниця трьох Олімпіад, а у 2026 році — ще й срібна призерка чемпіонату світу в приміщенні, вона роками залишається однією з візитівок українського сектору стрибків у висоту.
Анкета спортсменки
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Повне ім’я | Юлія Андріївна Левченко |
| Дата народження | 28 листопада 1997 року |
| Місце народження | м. Бахмут, з дитинства проживає у Києві |
| Зріст / вага | 179–180 см / 59 кг |
| Освіта | Національний університет фізичного виховання і спорту України |
| Тренерка | Ірина Пустовойт |
| Особистий рекорд | 2,02 м (2019 рік) |
Перші кроки в спорті
У легку атлетику Юлія потрапила після переїзду родини до Києва, а безпосередньо стрибками у висоту почала займатися у 13 років. Історія майже казкова: вже після кількох тренувань наставниця вирішила, що дівчині варто спробувати сили на змаганнях — і Юлія одразу здобула перемогу. Талант помітили швидко, і невдовзі вона почала працювати під керівництвом Ірини Пустовойт, з якою співпрацює й донині.
Українські легкоатлетки Юлія Левченко й Ірина Геращенко посіли перші місця на турнірі в Польщі
Прогрес був стрімким: у 2013 році Юлія дебютувала на міжнародній арені, а вже за рік, у 2014-му, у віці 16 років здобула золото Юнацьких Олімпійських ігор у Нанкіні з результатом 1,89 м.
Кар’єра: від Лондона до кризи і нового злету
Найгучніший на той момент успіх прийшов у 2017 році на чемпіонаті світу в Лондоні — там Левченко з особистим рекордом здобула срібну медаль і закріпилася в елітній групі світового сектору. У 2019-му вона підняла особистий рекорд до 2,02 м, а також здобула срібло чемпіонату Європи в приміщенні.
Але після цього почався непростий період. Роками призерка світових і європейських першостей не могла повернутися на п’єдестал головних турнірів: на Олімпіаді в Токіо-2021 стала восьмою, а в Парижі-2024 не пройшла кваліфікацію. Сама спортсменка називала 2024 рік, коли вона поїхала на Олімпійські ігри, найважчим моментом кар’єри, зізнаючись, що бували думки про завершення виступів — утримувала її лише внутрішня незламність.
За словами самої Левченко, навіть коли тіло і мозок втомлені й підказують, що варто зупинитися, всередині завжди залишається щось, що не відпускає.
Перелом настав у 2025 році: Юлія вперше з 2020-го підкорила позначку 2,00 м і фінішувала п’ятою на чемпіонаті світу. А сезон 2026-го став справжнім поверненням на вершину — срібло чемпіонату світу в приміщенні з результатом 1,99 м стало для неї першою медаллю топ-турнірів за сім років. У першій частині літнього сезону-2026 вона перелітала щонайменше 1,94 м на всіх шести стартах і щоразу піднімалася на подіум.
Зимовий чемпіонат України з легкої атлетики 2025; Київ, 22 лютого 2025 року
Влітку 2026 року підготовку перервала побутова травма, отримана поза тренуванням — через неї Левченко пропустила золотий етап Континентального туру в Загребі та командний чемпіонат Європи. Втім, за словами тренера збірної, головною метою спортсменки залишається не окремий турнір, а підготовка до Олімпійських ігор — саме тому її свідомо не включили до складу на чемпіонат Європи-2026.
Суперництво в українському секторі
Особливість сучасного українського сектору стрибків у висоту — одразу кілька спортсменок світового рівня, які одночасно є конкурентками та колегами по збірній. Левченко регулярно змагається з Ярославою Магучіх та Ангеліною Топич на одних і тих самих стартах, включно з етапами Діамантової ліги. Попри спортивну конкуренцію, українки підтримують теплі стосунки: після здобуття срібла на чемпіонаті світу в приміщенні-2026 Левченко зробила зворушливий жест, віддавши свою медаль тренерці.
Особисте життя: чоловік, сім’я та весілля
Обранцем Юлії став бігун на середні дистанції Юрій Кіщенко, багаторазовий чемпіон України зі своєї дисципліни. Пара знайома вже понад десять років, а одружилися вони 16 липня 2024 року в Києві — на власному весіллі спортсменка обрала не класичні туфлі, а спортивне взуття.
Юрій Кіщенко і Юлія Левченко
З початком повномасштабної війни Юрій деякий час захищав Україну зі зброєю в руках, а згодом повернувся до тренувань і змагань. Подружжя часто ділиться в соцмережах моментами спільних тренувань і подорожей, а стосунки на відстані, за словами самої Юлії, лише зміцнюють їхній зв’язок після десяти років разом. Про плани щодо дітей пара наразі публічно не заявляла, зосереджуючись на спортивних цілях обох.
Медійний образ і фотосесії
Крім спортивних досягнень, Юлія Левченко регулярно потрапляє в медіа завдяки своїй зовнішності — журналісти й видання неодноразово включали її до підбірок найвродливіших легкоатлеток світу. Спортсменка співпрацює зі спортивними брендами, бере участь у фотозйомках і активно веде соціальні мережі, де поєднує кадри з тренувань і змагань із популяризацією здорового способу життя.
Попри травму і вимушену паузу влітку 2026-го, головна ціль для Левченко залишається незмінною — здобути нагороду Олімпійських ігор, якої їй поки бракує в колекції медалей, попри участь у трьох Іграх поспіль. Саме довгострокова олімпійська підготовка визначає, які турніри спортсменка обирає для виступів уже зараз.