У понеділок, 27 квітня 2026 року, Президент України провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, де ключовими темами стали масштабування виробництва наземних роботизованих комплексів (НРК), захист від балістичного озброєння та аналіз економічного стану держави-агресора. Як зазначається в офіційному повідомленні Володимира Зеленського, детальні доповіді також представили керівники Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони України, а також представники українських розвідок — ГУР МО та Служби зовнішньої розвідки. Окремою надзвичайно важливою новиною цього дня стала заява високопосадовців НАТО щодо безперервного потоку американської зброї для потреб української армії.
Безпілотні технології залишаються одним із найгарячіших та найбільш пріоритетних запитів на лінії фронту. Наземні дрони, які використовуються для мінування, розмінування, евакуації поранених та вогневої підтримки, довели свою високу ефективність у збереженні життів українських захисників. За словами глави держави, обсяг контрактування наземних роботизованих комплексів має суттєво перевищувати минулорічні показники. Наразі для потреб Сил оборони вже законтрактовано 25 тисяч НРК, що вдвічі більше, ніж у 2025 році. Проте, як наголосив Президент, це лише початковий рівень — кількість таких систем буде відчутно збільшуватися, а процес контрактування триває. Генеральному штабу та Міноборони доручено щомісяця перевіряти реальну потребу військ у цих комплексах та жорстко контролювати рівень постачання від виробників.
Не менш критичним питанням Ставки став захист українських міст та критичної інфраструктури від балістичних ударів. Президент заслухав розгорнуті звіти про постачання ракет для антибалістичних систем та стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами. Ключове завдання для вітчизняних дипломатів та військового командування — забезпечити, щоб травневі постачання відповідали всім публічним та непублічним обіцянкам союзників. Важливо зазначити, що Україна не лише покладається на іноземні зенітно-ракетні комплекси, але й активно розробляє власні альтернативні засоби перехоплення балістики, що є надзвичайно актуальним на тлі інтенсивних ворожих обстрілів (читайте також: 90% збитих цілей: як ППО України відбила атаку 1900 дронів за тиждень).
Слова підтримки та гарантії стабільності надійшли й від західних партнерів. Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне офіційно підтвердив, що поставки американської зброї для ЗСУ в рамках ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) тривають без жодних затримок. За його словами, наразі немає абсолютно ніяких ознак зменшення потоку критично важливого обладнання та боєприпасів, які фінансуються європейськими країнами, а виробляються або постачаються США.
Ще одним вагомим блоком питань стали доповіді розвідників щодо внутрішніх процесів у Росії за підсумками першого кварталу 2026 року. Українська розвідка фіксує суттєве погіршення ключових макроекономічних показників РФ та помітні експортні втрати, що є прямим наслідком глобальних обмежень. Цікавим є той факт, що спроби Кремля використати геополітичну нестабільність та поточну війну в Ірані для вирівнювання власної фінансової ситуації не дали очікуваних результатів. Навпаки, реальні наслідки для російської економіки залишаються стабільно негативними. Санкційний тиск, а також прицільні далекобійні удари по стратегічній інфраструктурі ворога беззаперечно доводять свою ефективність (Уразливість російської ППО: як Україна масштабує глибокі удари по військових об’єктах та НПЗ).
На тлі цих невдач міжнародні медіа повідомляють про подальшу дестабілізацію в російських елітах. За даними розслідувачів, у Росії за загадкових обставин загинув вже 20-й топменеджер від початку повномасштабного вторгнення. Такі резонансні інциденти лише підкреслюють глибоку політичну кризу, параною в найвищих ешелонах влади та криваву внутрішню боротьбу за ресурси в умовах стрімкого економічного спаду та міжнародної ізоляції країни-агресора.