Російська економіка продовжує демонструвати ознаки глибокої деградації, яка стає дедалі помітнішою для пересічних громадян. Згідно з даними, оприлюдненими [Службою зовнішньої розвідки України](https://szru.gov.ua/news-media/news/na-rosii-ovochevyi-koshyk-dorozhchaie-u-dvanadtsyat-raziv-shvydshe-za-ofitsiinu-inflyatsiyu), у період з грудня 2025 по червень 2026 року вартість базового набору овочів у російських регіонах зросла на 56%. При цьому офіційна державна статистика вперто продовжує «малювати» інфляцію на рівні лише 4,64%. Такий колосальний розрив свідчить про те, що ціни на ключові продукти — картоплю, капусту, моркву, буряк та цибулю — зростали у 12 разів швидше, ніж будь-які інші товари чи послуги. Ситуація на фронті, де наші воїни тримають оборону під час [230 бойових зіткнень за добу](https://fgukraine.com.ua/news/230-bojovykh-zitknen-za-dobu-sytuatsiia-na-fronti-ta-efektyvna-robota-syl-oborony/), лише підкреслює неспроможність кремлівської економіки забезпечити навіть елементарні потреби населення в умовах війни.
Найбільш критична ситуація склалася у віддалених регіонах, зокрема на Чукотці, де овочевий кошик коштує вп’ятеро дорожче за середньоросійський показник. Проте проблема не обмежується периферією. Самарська, Московська та Брянська області демонструють приголомшливі темпи подорожчання — до 97%. Навіть у «вітринах» російського добробуту, Москві та Санкт-Петербурзі, спостерігається стрімка інфляція, що свідчить про системну кризу постачання та логістики.
Динаміка цін є красномовною: лідерами росту стали капуста (+70%) та картопля (+69%). Попри спроби російської пропаганди приховати реальний стан речей, липневі звіти Росстату лише підтверджують тенденцію до подальшого здорожчання. Економічне виснаження є прямим наслідком агресивної політики Кремля. Постійна напруга через війну, втрати на полігонах та [трагедії на Київщині](https://fgukraine.com.ua/news/trahediia-na-kyivshchyni-raketnyj-udar-po-polihonu-ta-pytannia-vidpovidalnosti-za-bezpieku/), які стають наслідком російської балістики, супроводжуються зростанням невдоволення всередині РФ. Суспільство опинилося в лещатах: з одного боку — тотальна цензура та репресії, з іншого — неможливість купити базові продукти харчування. Очевидно, що жодні пропагандистські маніпуляції не здатні зупинити процес стрімкого зубожіння, яке в умовах повної ізоляції економіки країни-агресора стає незворотним. Соціальна напруга в Росії лише посилюватиметься, адже холодильник у цій війні починає впевнено перемагати телевізор.