Станом на кінець квітня 2026 року Україна постала перед серйозним викликом у сфері комплектування Збройних Сил. Попри те, що до лав армії потенційно можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили військову службу, у державі фіксується очевидна криза мобілізаційних процесів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю виданню Українська правда, опублікованому в понеділок, 27 квітня, заявила військовий омбудсмен Ольга Решетилова.
За її словами, держава підійшла до критичної межі у питанні поповнення війська. Хоча мобілізація триває і щомісяця певна кількість новобранців прибуває до навчальних центрів та бойових бригад, цей процес супроводжується значними труднощами. Основний тягар виконання цих завдань лежить на Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), до роботи яких останнім часом активно долучилася Національна поліція.
Аналізуючи поточний стан справ, омбудсмен наголосила на розрахунках Міністерства оборони України. Цифра у 1,6 мільйона військовозобов’язаних — це той колосальний ресурс, який здатний не лише заповнити поточні втрати та сформувати нові підрозділи, але й докорінно змінити ситуацію на фронті. «Очевидно, що тоді могла б відбуватися ротація», — підкреслила Решетилова. Відповідаючи на уточнюючі запитання, вона чітко дала зрозуміти, що залучення цього резерву є єдиним реалістичним шляхом до повноцінної демобілізації тих воїнів, які безперервно несуть службу з перших днів повномасштабного вторгнення.
Проте корінь проблеми лежить не лише у площині математики, а й у площині соціальної психології та комунікації. Експерти зазначають, що держава має суттєві прогалини у діалозі з суспільством щодо реальних оборонних потреб. Інформаційне поле перенасичене суперечливими повідомленнями, що створює дисбаланс і породжує недовіру. У той час як Україна стала постачальником безпеки для НАТО, демонструючи безпрецедентний бойовий досвід, всередині країни зростає напруга. «Ми дуже багато говоримо про відповідальність держави і занадто мало — про відповідальність тієї частини суспільства, яка ухиляється від служби, чинить опір військовим і трохи забула, що Україна вже 12 років перебуває у стані війни», — нагадала омбудсмен.
Для вирішення цієї кризи необхідний новий суспільний договір. Одним із ключових кроків, на думку Решетилової, має стати встановлення чітких та прозорих термінів військової служби. Невизначеність є головним демотивуючим фактором для потенційних рекрутів. Якщо держава визнає попередні помилки і запропонує контракт чи призов на чітко визначені 2-3 роки, це стане сигналом справедливості і сприятиме тому, що люди охочіше підуть до армії.
Окрім комунікаційних проблем, система страждає від внутрішніх корупційних скандалів, які також підривають довіру до мобілізації. Раніше військовий омбудсмен розкрила кричущі факти: цілі підрозділи лише вдавали, що перебувають на передовій, залишаючись у глибокому тилу. При цьому військовослужбовці віддавали свої бойові доплати керівництву за таке «прикриття». Подібні зловживання вимагають жорсткої реакції з боку правоохоронних органів.
Усвідомлюючи масштаб викликів, військово-політичне керівництво країни готує комплексні зміни. Нещодавно Зеленський провів Ставку, де розглядалися стратегічні питання оборони, і реформа системи призову є однією з пріоритетних тем. За наявною інформацією, Міністерство оборони вже розробило новий законопроєкт щодо фундаментальної зміни процесу мобілізації, який передбачає створення сучасного «Офісу призову». Очікується, що архітектура цієї реформи буде офіційно представлена суспільству протягом найближчого місяця.
Запровадження нових механізмів рекрутингу, цифровізація військового обліку та жорсткий контроль за діяльністю командирів на місцях мають стати основою для відновлення довіри суспільства до армійських інституцій. Тільки за умови прозорості, справедливості та чітких гарантій термінів служби Україна зможе ефективно мобілізувати необхідний резерв у 1,6 мільйона осіб, забезпечити довгоочікувану ротацію на фронті та продовжити успішну боротьбу за свою незалежність в умовах виснажливої багаторічної війни.