Німеччина виділяє додаткові 300 мільйонів євро на закупівлю близько 50 тисяч артилерійських снарядів для Збройних Сил України в межах чеської боєприпасної ініціативи. Про це стало відомо після зустрічі міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса з чеським колегою Яромиром Зуною в Берліні, про що повідомляє чеське авторитетне видання Novinky. Цей крок підтверджує лідерство Берліна в питанні постачання крупнокаліберних боєприпасів Силам оборони України в умовах тривалої війни на виснаження.
Під час спільної пресконференції Борис Пісторіус наголосив, що ФРН залишається найбільшим фінансовим донором чеського проєкту. Торік німецький уряд спрямував на ці потреби рекордний 1 мільярд євро. Нове вливання обсягом 300 мільйонів євро дозволить оперативно закрити дефіцит снарядів калібру 155 мм на найбільш гарячих ділянках фронту. Яромир Зуна зі свого боку високо оцінив роль Німеччини як ключового європейського гаранта безпеки, подякувавши за системність фінансування. На тлі величезного розходу боєприпасів на фронті стабільне постачання артилерії безпосередньо впливає на обороноздатність ЗСУ. Успішне стримування ворога на полі бою демонструє реальну ціну територіальних амбіцій Кремля та колосальні втрати РФ у цій війні, які продовжують зростати через неефективні фронтальні штурми загарбників.
Проте, попри позитивні новини з Берліна, сама ініціатива переживає серйозну внутрішню трансформацію. Започаткована у 2024 році кабінетом Петра Фіали та активно підтримана президентом Петром Павелом, програма спочатку об’єднала 18 держав-партнерів. Головна мета полягала в пошуку, викупі на світових ринках та доставці в Україну дефіцитних крупнокаліберних боєприпасів за кошти донорів. Проте останнім часом ситуація суттєво змінилася. За словами президента Чехії Петра Павела, кількість активних країн-учасниць ініціативи різко скоротилася — з 18 до 9.
Аналітики пов’язують цей спад із внутрішньополітичними коливаннями в Чехії та поверненням Андрія Бабіша на посаду прем’єр-міністра. Новий чеський уряд ухвалив рішення відмовитися від безпосередньої фінансової участі в закупівлях, зберігши за Прагою лише координаційну, логістичну та адміністративну роль. Подібне зниження активності викликає тривогу серед опозиційних чеських політиків. Зокрема, колишній міністр закордонних справ Ян Ліпавський публічно закликав діючого прем’єра Андрія Бабіша переглянути свій скептичний підхід та відновити фінансування поставок для ЗСУ, назвавши німецький транш чудовим прикладом відповідальної політики безпеки.
Для України артилерійські боєприпаси залишаються критичним фактором стримування російської навали. Паралельно з артилерійськими системами Україна активно розвиває технологічні альтернативи. Впроваджуються інноваційні системи озброєнь, такі як безпілотники-вбивці «Шахедів» та автономні перехоплювачі від Brave1, які допомагають економити дорогі боєприпаси ППО. Проте на лінії зіткнення класична артилерія залишається незамінною. Поточне фінансування від Німеччини є критично важливим сигналом для інших союзників, що підтримку не можна послаблювати, особливо на тлі політичних коливань у Центральній Європі.