У Києві на історичному Андріївському узвозі демонтували пам’ятник радянському письменнику Михайлу Булгакову, який тривалий час був предметом гострих суспільних і культурних дискусій. Відеозапис процесу демонтажу, на якому зафіксовано, як представники комунальних служб завантажують пам’ятник у транспорт біля будівлі Літературно-меморіального музею письменника, оприлюднила у своїх соціальних мережах журналістка Катерина Некреча. Ця подія стала черговим важливим кроком у масштабній кампанії з очищення столиці від символів російської імперської та радянської спадщини.
Рішення про демонтаж цього об’єкта не є спонтанним. Наприкінці минулого року Київська міська рада підтримала комплексне рішення про усунення з публічного простору столиці ще 15 об’єктів, пов’язаних з історією Росії та СРСР. Серед них — пам’ятники Михайлу Булгакову, поетесі Анні Ахматовій, композитору Михайлу Глінці, а також численні комуністичні символи й радянські написи на міських спорудах. У Київраді наголосили, що деколонізація публічного простору відбувається виважено, адже Україна має достатньо власних визначних діячів, культурна спадщина яких заслуговує на гідне вшанування.
Постать Булгакова викликає особливе несприйняття серед українських інтелектуалів та активістів. Попри те, що письменник народився та жив у Києві, у своїх творах (зокрема, у романі «Біла гвардія») він демонстрував відверто шовіністичне ставлення до українського державотворення початку XX століття, висміював українську мову та культуру. В умовах сучасної війни збереження таких монументів сприймається як маркер культурної та ідеологічної присутності ворога.
Процес подолання наслідків колоніального минулого є критично важливим для національної безпеки. Він безпосередньо корелює з іншими гуманітарними ініціативами держави, зокрема, такими як повернення з ментального полону українських громадян та молоді, що опинилися під впливом ворожої пропаганди на тимчасово окупованих територіях. Очищення культурного поля всередині країни є міцним фундаментом для протидії гібридній агресії.
Водночас у столиці триває масштабна деерусифікація топонімів. Нещодавно було перейменовано понад десяток міських вулиць, назви яких десятиліттями нагадували про радянське та імперське минуле. Одну з вулиць перейменували на честь Героя України Павла Петренка, який віддав своє життя на фронті навесні 2024 року. Поки Кремль прощається з минулим і готується до багаторічної ізоляції, консервуючи агресивні радянські міфи, Україна впевнено демонтує залишки колоніальної імперії на своїй землі.
Літературно-меморіальний музей Булгакова на Андріївському узвозі також переживає трансформацію. Громадськість та науковці активно обговорюють зміну концепції закладу, щоб він висвітлював історію Києва тієї епохи без імперського глорифікування. Це доводить, що деколонізація — це не руйнування культури, а її глибоке переосмислення крізь призму національних інтересів та історичної правди.