Заява заступника керівника адміністрації президента РФ Максима Орєшкіна на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, в якій він закликав росіян забути про повернення до довоєнної економічної моделі, стала офіційним визнанням нової, тривожної реальності для країни-агресорки. Кремль фактично констатував, що західні санкції — це довгостроковий чинник, який не зникне у найближчі роки, а глобальна архітектура безпеки та торгівлі, що існувала останні два десятиліття, зруйнована назавжди. Замість ілюзорного очікування “відлиги”, російська влада готує суспільство та бізнес до тривалої мобілізаційної моделі існування.
Орєшкін підкреслив, що Росії необхідно терміново переходити від “оборонної” до так званої “активної” чи навіть “наступальної” економічної стратегії. На практиці це означає агресивне форсування імпортозаміщення, примусове переорієнтування торговельних потоків на країни Глобального Півдня та Азії, а також тотальне підпорядкування внутрішнього ринку потребам військово-промислового комплексу. Останнє підтверджується тим, як активно Москва нарощує темпи військового виробництва, що детально описано у матеріалі про Ракетний конвеєр Кремля: аналіз виробництва балістики в РФ та виклики для української ППО.
Паралельно з економічними технократами ще більш відверті заяви роблять представники російських монополій. Зокрема, радник глави «Роснєфті» Андрій Безруков прямо зазначив, що Російська Федерація перебуватиме у стані різноманітних конфліктів різної інтенсивності протягом наступних десятиліть. Це свідчить про те, що кремлівські еліти більше не розглядають війну проти України як короткострокову кампанію, а перетворюють її на постійне джерело легітимізації диктатури та єдиний двигун економічної активності.
Проте за бадьорою риторикою про “наступ на санкції” приховуються глибокі структурні проблеми. Навіть російський диктатор Володимир Путін був змушений визнати падіння ВВП на початку року на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Більше того, аналітики близького до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) відверто попереджають про високу ймовірність початку масштабної рецесії вже до кінця поточного року. Брак кваліфікованої робочої сили через мобілізацію та втечу мізків, критична залежність від китайського юаня та технологічний дефіцит роблять російську модель вкрай вразливою.
Зокрема, посилення санкційного тиску з боку США та ЄС суттєво ускладнило проведення міжнародних платежів навіть з так званими “дружніми” країнами, такими як Китай, Туреччина та ОАЕ. Це блокує імпорт критично важливих компонентів для цивільного сектору, змушуючи Росію купувати застарілі технології за завищеними цінами через посередників. Додатковим дестабілізуючим фактором для російської економіки є систематичне знищення її експортного потенціалу. Про наслідки цих процесів читайте в аналітиці Демілітаризація вглиб РФ: аналіз масштабних ударів ЗСУ по оборонному комплексу та логістиці ворога.
Таким чином, спроба Кремля побудувати “осадну фортецю” на руїнах інтеграції з Заходом приречена на довгострокову деградацію. Перехід до “наступальної” економіки є нічим іншим, як спробою замаскувати невідворотний занепад під маркою суверенізації, що з часом лише посилить кризу всередині РФ.