Російська банківська система зіткнулася з безпрецедентним викликом: вже п’ятий місяць поспіль фіксується стрімкий відтік коштів у готівкову форму. Згідно з даними Центробанку РФ, лише у червні обсяг готівки в обігу збільшився на 449,7 мільярда рублів, що на 18% перевищує травневі показники. Загалом за період з лютого по червень економіка РФ «виплюнула» у готівку понад 1,9 трильйона рублів, що свідчить про глибоку кризу довіри до фінансових інститутів агресора.
Аналітики пов’язують цей процес із кількома критичними факторами. По-перше, російський бізнес дедалі частіше переходить у «тінь» через непідйомне податкове навантаження. По-друге, населення, підживлюване страхом перед нестабільністю та можливими обмеженнями, прагне тримати фінансову «подушку» максимально близько до себе — під матрацами або у банківських комірках. Станом на травень обсяг заощаджень у готівці досяг історичного максимуму у 17,7 трлн рублів, що складає майже 88% від усієї готівкової маси.
Попри запевнення окремих інвестбанкірів, таких як Євген Коган, про відсутність планів щодо заморозки вкладів, суспільні настрої в РФ залишаються тривожними. Росіяни побоюються повторення сценаріїв минулих економічних колапсів, тому вибір на користь «паперових грошей» стає захисним механізмом. Варто зазначити, що на тлі загального економічного виснаження, спричиненого війною, країна-агресор демонструє й інші тривожні ознаки дестабілізації. Зокрема, нещодавня паливна криза в РФ стала черговим підтвердженням того, що економічна модель ворога тріщить по швах.
Ситуація ускладнюється тим, що довіра до банківської системи вимивається на тлі рекордного кредитного навантаження. Сукупна заборгованість громадян Росії за кредитами вже сягнула 45 трлн рублів. У поєднанні з інфляцією та ізоляцією світової фінансової системи, відтік готівки стає для режиму справжньою «економічною міною». Як свідчить інша масштабна афера під прикриттям благодійності, викрита у Києві, ресурси в умовах війни перерозподіляються непередбачувано, проте в самій РФ внутрішня фінансова система вже не здатна втримати власні грошові потоки, що неминуче веде до стагнації ключових секторів економіки країни-окупанта.