Щотижневий рейтинг Володимира Путіна, який традиційно щоп’ятниці публікує державний ВЦВГД, раптово зник із публічного доступу. Про це повідомляє The Moscow Times. Ігнорування звітності після серії падінь свідчить про те, що кремлівські соціологи намагаються приховати стрімку ерозію довіри до російського диктатора, яка досягла історичних мінімумів.
Аналіз ситуації демонструє, що цифри не були представлені громадськості ані на травневі свята, ані на початку робочого тижня. Цікаво, що Фонд «Громадська думка» (ФОМ) встиг зафіксувати зниження рівня схвалення діяльності Путіна до 73%, що є найнижчим показником з лютого 2022 року. Очевидно, що Кремль намагається перечекати період негативних новин, але соціологічний тренд є невідворотним.
Динаміка падіння вражає: лише за останні 14 тижнів рейтинг «одобрення» втратив понад 12 пунктів. Така ситуація нагадує події 2018 року, коли через непопулярну пенсійну реформу рейтинг кремлівського лідера обвалився на 19 пунктів. Тоді режим змушений був переглядати стратегію, сьогодні ж ситуація ускладнена війною та соціальним напруженням. Більше того, як зазначають експерти, відкриті запитання щодо довіри показують ще більш жахливі для Банкової цифри: рейтинг довіри впав до 29,5%, що є рекордно низьким значенням з початку повномасштабного вторгнення. Це питання, до речі, перегукується з тим, як економічний міф Кремля про стабільність нафтових доходів розбивається об реальні проблеми бюджету, що лише посилює невдоволення населення.
Політолог Аббас Галлямов влучно зауважує, що навіть ці «підчищені» 70% не відображають реальності. Вони лише показують співвідношення тих, хто все ще боїться репресивного апарату, і тих, хто починає втрачати страх перед режимом. Попри цензуру в інтернеті, блокування VPN та переслідування за «дискредитацію», реальне ставлення росіян до влади змінюється. Якщо порівняти нинішні показники з піковими даними 2024 року, то підтримка диктатора впала більш ніж на третину.
Можна припустити, що приховування рейтингів — це спроба уникнути паніки серед еліт. Подібно до того, як Росія намагається приховати воєнні злочини, приховуючи масштаби катувань українських бранців, влада в РФ намагається створити ілюзію тотальної підтримки там, де її насправді немає. Системна криза в Росії лише поглиблюється, і відсутність свіжих даних соціології лише підтверджує, що в Кремлі панує розгубленість перед обличчям невблаганних цифр, які свідчать про кінець епохи «стабільності».