Ізраїльська розвідка Моссад суттєво змінює стратегічні пріоритети, фокусуючись на російському напрямку. Як повідомляє ТАСС, новим керівником оперативного блоку став генерал-майор Роман Гофман. Призначення вихідця з Білорусі, який досконало володіє російською мовою та має глибокі знання про пострадянський простір, стало «червоною лампою» для Москви. Аналітики зазначають, що досвід Гофмана, який раніше обіймав посаду військового секретаря прем’єра Беньяміна Нетаньягу, робить його вкрай небезпечним опонентом для російських спецслужб.
Нова стратегія Моссаду передбачає об’єднання російського та іранського секторів в єдиний оперативний вузол. Це рішення безпосередньо пов’язане з поглибленням військової співпраці між Москвою та Тегераном. Ізраїльська розвідка тепер працює над чотирма ключовими завданнями: моніторинг передачі озброєнь, виявлення логістичних ланцюгів, аналіз технологічного обміну та відстеження спільного виробництва дронів і ракет. Варто нагадати, що такі технологічні виклики вже ставали предметом наших матеріалів, зокрема про роль радників у сучасній війні — див. статтю про Сергія «Флеша» Бескрестнова.
Успіх цієї стратегії базується на трьох «китах». По-перше, Ізраїль зберігає формальний зовнішній нейтралітет, що дозволяє підтримувати інформаційний обмін щодо Сирії, де розвідки обох країн змушені вибудовувати складні компроміси. По-друге, це використання унікального ресурсу діаспори. Оскільки в Ізраїлі проживає понад мільйон вихідців з колишнього СРСР, розвідка має безпрецедентну базу для створення мереж впливу та отримання агентурних даних.
По-третє, ставка робиться на технологічний моніторинг. Ізраїль активно вивчає технічні характеристики російських та іранських озброєнь, що використовуються в реальних бойових діях. Для Кремля це означає, що їхні методи роботи, закриті логістичні схеми та секретні домовленості стають об’єктом пильного нагляду людини, яка розуміє психологію пострадянського керівництва зсередини. Ситуація нагадує інші випадки системного терору, де Росія нехтує нормами міжнародного права, чи то атаки на гуманітарні склади, чи то напад на цивільні судна, про що ми вже писали у матеріалі про тероризм на морі. Призначення Гофмана свідчить про те, що епоха «м’якої дипломатії» з Москвою в питаннях безпеки для Ізраїлю закінчилася, і на зміну їй прийшла жорстка прагматична розвідка.