Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, чиї слова цитують у першоджерелі на ресурсі «Вести», вперше офіційно визнав, що Росія веде війну проти України. Протягом понад двох років Москва наполегливо використовувала евфемізм «спеціальна військова операція», переслідуючи громадян за вживання слова «війна». Проте в інтерв’ю пропагандисту Павлу Зарубіну Пєсков заявив: «Все починалося як спеціальна військова операція. Продовжується як війна». Ця зміна термінології свідчить про спробу Кремля знайти виправдання власним невдачам на фронті та внутрішній дестабілізації.
Пєсков намагається пояснити цей перехід участю Заходу, звинувачуючи Берлін, Париж, Осло та Вашингтон у наданні розвідданих та допомозі з наведенням зброї на російські цілі. Проте аналітики вбачають у цьому чергову спробу перекласти відповідальність за провали на зовнішніх гравців. Наразі Росія стикається з критичними наслідками своєї агресії: нафтогазовий сектор потерпає від ударів, що призводить до реального дефіциту пального на АЗС, про що ми вже писали у нашому матеріалі про [російський терор проти інфраструктури](https://fgukraine.com.ua/news/rosijskyj-teror-proty-infrastruktury-chomu-azs-staly-priorytetnoiu-tsilliu-voroha/).
Економічні труднощі та перебої з електропостачанням стають новою реальністю для російських регіонів. Попри агресивну пропаганду, суспільні настрої всередині РФ стрімко змінюються. За останніми даними, значна частина населення вже не бачить сенсу у продовженні бойових дій. Це доводить, що навіть за умови державної цензури приховати наслідки «війни» стає неможливо. Російська влада опинилася у пастці власної риторики: визнання війни де-факто оголює безглуздість жертв, на які йде народ задля амбіцій одного диктатора.
Події на фронті також демонструють неефективність російської стратегії. Попри постійні атаки, ЗСУ зберігають контроль над ключовими ділянками, спростовуючи фейки російської пропаганди про успіхи окупантів. Те, що Пєсков вирішив змінити термінологію саме зараз, свідчить про наростання паніки у вищих ешелонах російської влади. Вони розуміють: «спецоперація» вичерпала свій ресурс, а справжня війна, яку вони розв’язали, стає непідйомним тягарем для російської економіки та соціальної стабільності.
Отже, риторика Кремля — це не лише зміна термінів, а визнання поразки у первинному плані «бліцкригу». Росія намагається мобілізувати ресурси, спираючись на міфи про «війну проти всього НАТО», щоб приховати системну деградацію власного тилу. Однак реальність — дефіцит пального, втрати на фронті та внутрішній тиск — залишається для Кремля нездоланним бар’єром, який неможливо подолати лише перейменуванням «спецоперації».