Європейський Союз розглядає можливість посилення умов надання Україні безпрецедентного кредитного пакета на 90 мільярдів євро. Як повідомляє авторитетне фінансове видання Bloomberg, виплата частини макрофінансової допомоги може бути безпосередньо прив’язана до впровадження жорстких та вкрай непопулярних податкових змін для малого і середнього бізнесу (ФОП). Така ініціатива європейських партнерів створює додатковий тиск на українську владу, яка намагається балансувати між потребами бюджету, вимогами донорів та суспільними настроями.
Нові вимоги Брюсселя потенційно можуть зачепити 8,4 мільярда євро з тієї частини кредиту, що передбачена на загальну фінансову стабілізацію та покриття соціальних видатків у поточному році. Ключовою вимогою, яка викликає найбільше дискусій, є перегляд спеціального податкового режиму для підприємців. Наразі значна частина малого бізнесу користується спрощеною системою, сплачуючи лише 5% від свого доходу. Натомість нова пропозиція від західних партнерів передбачає запровадження стандартного податку на додану вартість (ПДВ) на рівні 20% для тих компаній та фізичних осіб-підприємців, чий річний дохід перевищує позначку в 4 мільйони гривень.
Міністерство фінансів України та міжнародні кредитори аргументують таку необхідність тим, що поточна пільгова система суттєво виснажує бюджет країни, що перебуває у стані війни, а також спотворює ринкову конкуренцію та сприяє тінізації економіки. За попередніми урядовими оцінками, така фіскальна реформа здатна забезпечити додаткові надходження до державного бюджету в розмірі понад 40 мільярдів гривень щорічно.
Варто зазначити, що ініціатива Європейської Комісії повністю збігається з вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ). Київ вже тривалий час намагається переконати МВФ відкласти аналогічні вимоги в рамках окремої програми фінансування обсягом понад 8 мільярдів доларів. Подальші транші від Фонду залежать від ухвалення цих та інших фіскальних заходів. Україна вже пропустила березневий дедлайн і має час лише до червня, коли відбудеться наступний перегляд програми. Наразі з очікуваних коштів виділено 1,5 мільярда доларів, а доля ще майже 700 мільйонів залишається під питанням через гальмування реформ.
Реалізація таких заходів стикається із серйозним політичним опором всередині України. Між парламентом, урядом та Президентом Володимиром Зеленським вже виникали гострі розбіжності щодо податкової політики. Верховна Рада раніше відмовилася підтримати низку змін, зокрема оподаткування іноземних посилок — ще одну важливу вимогу МВФ. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначала, що уряд шукає альтернативні шляхи наповнення бюджету, зважаючи на соціальну чутливість питання ПДВ для ФОПів.
Попри суперечки щодо податкових нововведень, оборонна складова фінансової допомоги залишається стабільною. Із загального пакета у 90 мільярдів євро близько 60 мільярдів передбачено саме на військову підтримку. Як стало відомо раніше, перший транш військової допомоги від ЄС буде спрямовано безпосередньо на масштабну закупівлю безпілотників українського виробництва.
Разом із кредитною програмою, Європейський Союз нещодавно остаточно схвалив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації, посилюючи економічний тиск на країну-агресора. Проте для Києва головним викликом залишається виконання внутрішніх зобов’язань. Експерти наголошують: навіть якщо Україні вдасться відтермінувати запровадження ПДВ для спрощенців ще на рік, у майбутньому державі неминуче доведеться привести свою фіскальну політику у відповідність до норм ЄС. Це є невіддільною частиною процесу євроінтеграції та безпосередньо впливатиме на подальший вступ України до ЄС.