Після зміни влади в Угорщині в Україні з’явилася надія на повне зняття блокування вступу до Євросоюзу. Під час недавнього саміту на Кіпрі лідери ЄС дали важливий політичний сигнал про готовність розпочати перший етап переговорів щодо членства України. Офіційні представники, зокрема Європейська комісія та Офіс Президента України, підтверджують виконання Києвом ключових умов. Водночас швидкого та безперешкодного приєднання, найімовірніше, не відбудеться.
Політичний сигнал та нові орієнтири
Під час європейського саміту на Кіпрі 23 квітня 2026 року лідери ЄС офіційно підтвердили готовність до запуску першої фази переговорного процесу щодо повноправного членства України. У Брюсселі відзначають, що українська сторона успішно виконала попередні умови, необхідні для переходу до відкриття перших переговорних кластерів.
“Україна досягла разючого прогресу на шляху до Євросоюзу, незважаючи на надзвичайно складні обставини повномасштабної війни. Ми закликаємо до відкриття переговорних кластерів без жодних зволікань, оскільки всі попередні умови для цього етапу вважаються виконаними”, — підкреслила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Основним каталізатором цього процесу стали суттєві зміни в політичному ландшафті Європейського Союзу. Зокрема, йдеться про послаблення позиції Угорщини в питанні блокування українських євроінтеграційних ініціатив. Це відкрило шлях для визначення термінів: офіційні особи очікують старту першого етапу переговорів вже у травні або червні поточного року.
Боротьба з корупцією: пріоритет над цифровізацією
Водночас експерти попереджають, що святкувати перемогу ще зарано. Підсумки зустрічі на Кіпрі чітко свідчать про те, що ЄС готовий і надалі допомагати Україні ресурсами, однак не робитиме жодних поступок у самій процедурі вступу. Гучні політичні заяви поступово трансформуються в чіткий план дій, де реальний та відчутний прогрес реформ важить набагато більше, ніж політичні декларації.
Сучасна модель інтеграції передбачає роботу за шістьма блоками. Фундаментальним залишається перший кластер, який стосується верховенства права та базових демократичних інститутів. Це основа: поки в Україні не буде забезпечена абсолютна незалежність судів та ефективність антикорупційної системи, навіть найгучніші успіхи в економіці чи цифровізації не дозволять завершити переговори. Брюссель оцінюватиме не кількість ухвалених законів, а реальні судові вироки та дієздатність державних інституцій.
Початок переговорів влітку 2026 року зафіксує статус України як держави, що перебуває в процесі глибокої трансформації. Проте суспільство має розуміти, що це лише старт тривалого інституційного марафону, де кожен наступний крок потребуватиме стовідсоткового консенсусу всіх країн-членів ЄС. Ба більше, цей процес є оборотним: якщо реформи загальмують, Євросоюз має повне право заморозити переговори та припинити фінансову підтримку.
Мерц виступає проти швидкого вступу
Вже зараз стає зрозумілим, що процес набуття повноправного членства не буде блискавичним. Спочатку в провідній західній пресі з’явилися інсайдерські публікації про те, що Німеччина та Франція пропонують Україні статус “асоційованого члена” або “інтегрований статус держави”. Ці моделі передбачають поступове економічне та політичне зближення без негайного надання статусу повноправного члена. Такі альтернативи дозволяють українським урядовцям долучатися до обговорень на високому рівні, проте на початковому етапі позбавляють країну права голосу та прямого доступу до мільярдних бюджетних ресурсів блоку. На цьому тлі Борис Пісторіус заявив про вигоду від військової співпраці з Україною, наголосивши на тому, що Німеччина переймає український досвід.
Згодом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкрито поставив під сумнів можливість приєднання України до ЄС до кінця 2026 року і навіть назвав “нереалістичним” вступ нашої держави до Євросоюзу бодай до 1 січня 2028 року.
“Зеленський висунув ідею щодо вступу в ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року — це нереалістично. Це неможливо — прийняти до лав ЄС країну, яка перебуває у стані війни. Спочатку війна має закінчитися”, — безапеляційно заявив політик.
Крім того, Мерц висловив резонансну думку, що заради підписання мирної угоди з Росією Україні, можливо, доведеться поступитися частиною своїх суверенних територій. За його прогнозами, в певний момент Київ буде змушений підписати угоду про припинення вогню, і тоді може статися так, що частина східних чи південних регіонів більше не контролюватиметься Україною.
Канцлер Німеччини також зазначив, що лише фактичне припинення бойових дій здатне наблизити Україну до бажаного членства в ЄС. Мерц вважає, що для можливої відмови від окупованих Росією земель Володимиру Зеленському доведеться проводити всеукраїнський референдум. За його словами, щоб здобути підтримку громадян, глава держави повинен підкреслити, що такий болісний крок є можливістю остаточно інтегрувати країну в європейський простір.
Чого насправді побоюється Євросоюз
Стримана позиція ЄС щодо темпів інтеграції зумовлена складністю “інституційного перетравлення” такої великої держави. По-перше, це масштабна аграрна конкуренція: український агропромисловий комплекс настільки потужний, що його пряме входження на спільний ринок вимагатиме радикальної реформи Спільної аграрної політики ЄС. В іншому разі фермери Польщі, Франції та інших країн можуть зіткнутися з ризиком банкрутства.
По-друге, значне фінансове навантаження. Після набуття членства Україна обґрунтовано претендуватиме на значні дотації з фондів вирівнювання, що неминуче перетворить багатьох нинішніх отримувачів європейської допомоги на донорів. По-третє, це безпекові ризики та категорична вимога Мерца щодо завершення війни: Брюссель будь-що уникає імпорту незаморожених територіальних конфліктів усередину блоку.
Жорстка відповідь Зеленського та подальші кроки
Реагуючи на заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про “нереалістичність” швидкого євроінтеграційного поступу на тлі регулярного терору міст (наприклад, нещодавня атака РФ на південь Одещини: руйнування медичних закладів та житлових будинків), Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що для остаточного припинення російської агресії Сполучені Штати, країни Великої сімки (G7) та об’єднана Європа мають діяти принципово щодо Москви.
“Росія хоче нашу територію, щоб згодом можна було захоплювати території також інших незалежних країн. Якщо це пройде з однією державою, з одним сусідом, то буде так само і з іншими. Росія так і йшла: відібрала шматок Молдови, частини Грузії, здійснила незаконне захоплення Криму, окупацію Донецька, підкорення сусідньої Білорусі. А тепер — повномасштабна війна проти України. Щоб був дійсно стійкий мир у Європі і щоб Росія зупинилася, мають бути достойні умови для України, повага до нашої держави”, — наголосив Володимир Зеленський.
Президент України зробив особливий акцент на тому, що наша держава заслужила право на повноправне членство, і фактично відкинув пропозиції щодо створення “прискореного” альтернативного формату з обмеженими правами.
Своєю чергою Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”, заявив, що найближчими роками на Україну чекає величезний і складний обсяг “домашньої роботи”.
“Відтепер Україні доведеться узгоджувати торговельні, фінансові та економічні суперечності з цілою низкою країн ЄС. Особливо проблемним цей процес обіцяє бути у відносинах із сусідньою Польщею. Також парламенту доведеться розробити і ухвалити великий пакет нових законодавчих актів”, — підсумував експерт у коментарі для порталу РБК-Україна.
Вікторія Хаджирадева