Питання можливої передачі Іраном 400 кг збагаченого урану до Росії в обмін на послаблення геополітичного тиску, про що повідомило першоджерело Reuters, залишається в центрі уваги світових політиків. Віце-президент США Джей Ді Венс під час брифінгу в Білому домі офіційно спростував наявність подібних планів у американської адміністрації. За словами посадовця, ідея про передачу ядерного матеріалу від Тегерана до Москви не відповідає інтересам безпеки США і ніколи не була частиною стратегії переговорів. Венс підкреслив, що не знає джерела таких повідомлень, але припускає, що подібна угода викликала б опір як у Вашингтоні, так і в самому Тегерані, де далеко не всі готові до такого рівня «енергетичної кабали» з боку Кремля, про що ми вже писали у статті про енергетичні ігри РФ.
Ситуація навколо іранського ядерного досьє залишається напруженою. Російський диктатор Володимир Путін 9 травня публічно висловив готовність Москви прийняти іранський уран, намагаючись представити це як мирну ініціативу. Однак глава МЗС Ірану Аббас Арагчи більш обережно коментує такі заяви, вказуючи на те, що подібні пропозиції можуть бути предметом дискусій лише на майбутніх етапах перемовин зі Сполученими Штатами. Політичні аналітики зазначають, що Кремль намагається використати іранський фактор як важіль впливу, проте Вашингтон демонструє тверду позицію щодо уникнення будь-яких неконтрольованих кроків, які могли б посилити ядерний потенціал Росії або змінити баланс сил у регіоні.
Варто нагадати, що інформаційний простір періодично генерує різні сценарії щодо «обміну» ядерними активами. На тлі того, як триває злам російської тактики на фронті, будь-які намагання Москви грати на «ядерному полі» виглядають як спроба відволікти увагу світової спільноти від агресії проти України. Адміністрація Трампа через своїх представників запевняє, що не братиме на себе жодних попередніх зобов’язань, які б могли поставити під загрозу національну безпеку країни чи міжнародну стабільність. Отже, на даний момент передача іранського урану залишається лише предметом медійних спекуляцій, які не знаходять підтвердження на найвищому дипломатичному рівні. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи погодиться Тегеран на реальні кроки щодо деескалації, чи продовжить шукати сумнівні шляхи взаємодії з Москвою, які лише поглиблюють міжнародну ізоляцію обох режимів.