Угорщина знову вдалася до тактики гальмування європейської інтеграції України та Молдови. Як повідомляє Politico, офіційний Будапешт відклав ключовий процедурний крок, необхідний для відкриття наступних переговорних кластерів, що ставить під загрозу амбітні плани Києва та Кишинева завершити цей етап до середини липня.
Після успішного відкриття першого кластера переговорів, Україна та Молдова розраховували на швидку динаміку інтеграційного процесу. Проте 23 червня Угорщина стала єдиною країною з 27 держав-членів ЄС, яка виступила проти підписання спільного листа до Європейської ради та Єврокомісії. Цей документ мав формалізувати позицію блоку щодо відкриття нових розділів перемовин. Попри спроби дипломатів досягти консенсусу, Будапешт заблокував ініціативу, перенісши обговорення на наступний тиждень. Ця ситуація вкотре підкреслює вразливість механізму одностайного ухвалення рішень в ЄС.
Поведінка угорського уряду вже стала системним фактором стримування. Раніше Будапешт наполіг на вилученні фрази «якнайшвидше» з офіційних висновків саміту в Брюсселі щодо євроінтеграційних перспектив України. Схожі методи тиску ми вже спостерігали в інших контекстах, де Угорщина використовувала своє право вето для досягнення вузькополітичних цілей. Подібні дипломатичні кризи вимагають від української сторони неабиякої витримки. Як зазначав президент Володимир Зеленський, Зеленський наголошує на конструктиві: чи вдасться вирівняти відносини з Польщею на тлі дипломатичної кризи?, адже успіх у зовнішній політиці залежить від здатності знаходити компроміси навіть у найскладніших умовах.
На тлі цих подій варто нагадати, що інтеграційний шлях залишається пріоритетним, попри постійні спроби росії дестабілізувати регіон. Саме тому так важливо, щоб європейські партнери залишалися єдиними у підтримці Києва. Ситуація на фронті, де окупанти щоденно намагаються здійснювати масовані атаки, лише підкреслює, що швидкість наближення до європейських інституцій — це не лише питання економіки, а й безпеки всього континенту. Будапешт наразі використовує свій голос для створення «вузьких місць», проте політичний тиск з боку решти 26 країн-членів ЄС може змусити угорську сторону переглянути свою позицію під час наступного раунду консультацій.