У ніч на 8 липня російські міста Саратов та Борисоглібськ зазнали масованої атаки безпілотних літальних апаратів, про що повідомляють моніторингові канали Supernova+ та Exilenova+. Ця подія вкотре підкреслює вразливість російської критичної інфраструктури, що доводить аналітика щодо того, як паливна криза в Росії через атаки на НПЗ стає невідворотним фактором війни.
Близько 02:40 за місцевим часом жителі Саратова повідомили про серію потужних вибухів. Основною ціллю, за даними OSINT-спільноти, став Саратовський нафтопереробний завод, відомий як «Крекінг». На кадрах, що поширюються у соціальних мережах, чітко видно пожежу в районі промислового об’єкта. Влада області, зокрема губернатор Роман Бусаргін, була змушена визнати загрозу, після чого в аеропорту Саратова запровадили обмеження на рух повітряних суден.
Одночасно з цим у Воронезькій області під удар потрапив Борисоглібськ. Хоча офіційні деталі залишаються обмеженими, місцеві мешканці спостерігали масштабні пожежі. Експерти припускають, що окрім нафтобази, ціллю міг стати військовий аеродром, де дислокуються винищувачі Су-34, Су-35 та Су-30СМ. Подібні операції значно ускладнюють логістику окупаційних військ та створюють додатковий тиск на російську економіку. Успішні удари по віддалених цілях демонструють зростаючу ефективність українських засобів ураження. Якщо порівнювати з тим, як виглядає Покровський напрямок, де тривають запеклі бої, атаки на тилові об’єкти виснажують ресурси ворога на стратегічному рівні.
Варто зазначити, що географія ударів по російській нафтовій промисловості постійно розширюється. За останні місяці під вогнем опинилися підприємства, що раніше вважалися захищеними глибоким тилом. Експерти Factage Ukraine наголошують, що системність цих дій призводить до реального дефіциту пального, необхідного російській армії для ведення бойових дій. Попри спроби російської пропаганди применшити наслідки, візуальні докази пожеж на НПЗ свідчать про зворотне — російська ППО не здатна забезпечити тотальну безпеку стратегічних об’єктів. Війна поступово стає для росіян відчутнішою не лише на фронті, а й у промислових центрах.