З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинуло 350 українських та іноземних митців і 137 медійників. Ці трагічні втрати свідчать не лише про масштаб агресії, а й про цілеспрямовану спробу ворога винищити інтелектуальний генофонд нації. Про це повідомила пресслужба Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
У відомстві наголошують, що сучасна російська стратегія має моторошні історичні паралелі. Як і в 20-х – на початку 30-х років ХХ століття, коли сталінський режим фізично знищував цвіт української інтелігенції, відомої як «Розстріляне відродження», сьогодні окупанти намагаються стерти нове покоління культурної еліти. Це акт системного екоциду душі нашої держави.
Українські діячі мистецтва, попри постійну загрозу, продовжують творити в тилу та на фронті, стаючи голосом країни у світі. Аналогічно, українські та міжнародні журналісти ризикують життям, щоб світ бачив правду про воєнні злочини РФ. Подібна стійкість нагадує про те, як важливо підтримувати безпеку та ресурси для тих, хто тримає свій фронт, про що раніше писали експерти у матеріалі про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Саме завдяки таким інноваціям вдається ефективніше виявляти ворожі цілі, що також згадувалося в огляді, де Сили оборони знищили логістичні хаби окупантів.
Систематичні атаки на представників медіа та культурного сектору не є випадковими. Це свідома стратегія тиску, яка має на меті залякати суспільство та позбавити його права на правду. Вбивства журналістів – це пряма атака на демократичні цінності та фундаментальне право людини на інформацію. Сьогодні, коли ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав життя за майбутнє України, стає зрозуміло: кожна втрата – це незагоєна рана на тілі нашої культури. Проте навіть у такі темні часи боротьба триває. Українці демонструють світові, що неможливо вбити дух народу, який знає, за що бореться. Ми фіксуємо кожен злочин, кожне ім’я, щоб справедливість врешті-решт була відновлена, а світ не забув, якою ціною дається воля.