В Україні ініціюють створення Координаційної ради з питань мовної політики, яка стане ключовим механізмом для захисту державного статусу української мови. Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська у коментарі для YouTube-каналу Kyiv24. Створення такого органу зумовлене необхідністю оперативного реагування на виклики, що постають перед національною культурою в умовах гібридної війни. За словами Івановської, новий орган має стати своєрідним штабом, де міжвідомча співпраця допоможе ефективніше впроваджувати стратегічні рішення.
До складу ради планується залучити представників МЗС, РНБО та Міністерства освіти і науки. Омбудсмен наголошує, що роль освітнього відомства є критичною, адже саме школа та виші формують мовну стійкість молодого покоління. Одноосібних зусиль Міністерства культури, на думку Івановської, недостатньо для подолання системних проблем, що виникають у мовному просторі сьогодні. Платформа дозволить об’єднати зусилля різних інституцій для реалізації державної політики в умовах, коли ворог намагається нівелювати українську ідентичність.
Останнім часом питання мовної політики стає частиною великої боротьби за культурний суверенітет. Варто нагадати, що внутрішня стійкість держави є прямою відповіддю на ворожу пропаганду, як і дипломатичні зусилля на міжнародній арені, де Росія часто використовує маніпуляції, зокрема такі, як дипломатичні ігри Кремля: чому заяви Путіна про «фінальну зустріч» є небезпечною пасткою. Консолідація влади навколо мовного питання — це запорука успішної протидії деструктивному впливу.
Також варто згадати, що мовний омбудсмен активно впроваджує заходи для дотримання законодавства. У 2025 році було накладено 95 штрафів на загальну суму 368,9 тисяч гривень за порушення мовних норм. Окремо обговорюється необхідність пошуку дієвих стимулів для переходу російськомовних громадян на українську мову, що є важливим елементом суспільної інтеграції. Попри інформаційні атаки, Україна продовжує системну роботу з утвердження української мови як фундаменту нашої державності, аналізуючи всі загрози — від інформаційних диверсій до спроб розхитати безпекову ситуацію, як це відображено в матеріалі про напад на ТЦК у Міжгір’ї: деталі інциденту та спроба прориву.