Російський великий бізнес, який роками отримував надприбутки під парасолькою кремлівського режиму, опинився на межі безпекового колапсу через регулярні та високоточні атаки українських безпілотників. Як повідомляє офіційна прес-служба Кремля, очільник Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) Олександр Шохін звернувся безпосередньо до Володимира Путіна з безпрецедентним проханням: дозволити приватним компаніям закупівлю великокаліберної зброї, систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) та навіть лазерних установок для захисту своїх промислових об’єктів від повітряних ударів. Окрім цього, головний лобіст російських мільярдів Forbes зажадав законодавчого закріплення за підприємствами військових резервістів для формування постійної воєнізованої охорони на заводах і нафтобазах. Це прохання є прямим свідченням того, що державна система протиповітряної оборони Росії неспроможна впоратися з масштабами загрози, залишаючи стратегічні підприємства сам на сам із небезпекою.
Масштаби фінансових втрат російського паливно-енергетичного та оборонного комплексів дійсно вражають. Тільки за минулий рік нафтові гіганти РФ зазнали збитків у розмірі близько 1 трильйона рублів через точкові атаки українських безпілотників, які вивели з ладу десятки нафтопереробних заводів по всій країні. Це створює серйозний тиск на федеральний бюджет, фінансування якого дедалі більше переорієнтовується на військові потреби, ігноруючи інтереси пересічних громадян. На цьому тлі дедалі чіткіше проступають перші тріщини військової економіки РФ: реальні доходи росіян почали падати, а купівельна спроможність населення стрімко знижується під тиском інфляції.
Економічна географія війни для Росії кардинально змінилася. Якщо раніше під загрозою перебували лише прикордонні регіони, то до весни 2026 року в зоні ураження українських далекобійних дронів опинилася чверть території РФ, включно з великими промисловими центрами за Уралом, такими як Челябінськ, Єкатеринбург та Перм. Постійні атаки на такі гіганти, як оборонний завод «Хіммаш» у Саранську, а також потужні пожежі на території Конструкторського бюро приладобудування та НВО «СПЛАВ» у Тулі, що виробляє реактивні системи залпового огню, демонструють уразливість навіть найбільш захищених об’єктів військово-промислового комплексу РФ.
Спроба великого бізнесу вибити у Путіна дозвіл на використання резервістів також оголює іншу системну кризу — кадровий голод та неефективність розподілу людських ресурсів у воюючій країні. Шохін поскаржився, що резервісти постійно переміщуються військовим керівництвом для виконання інших завдань, що не дозволяє налагодити стабільну та професійну охорону об’єктів. Цей хаос на ринку праці є симптоматичним для сучасної Росії. За фасадними звітами про стабільність ховаються глибинні проблеми, зокрема приховане безробіття в РФ: як російська економіка маскує глибоку кризу за ‘фасадними’ показниками.
Фактично, заклики РСПП означають початок прихованої феодалізації та мілітаризації російського бізнесу. Олігархи більше не довіряють офіційній ППО Міністерства оборони РФ, яка неспроможна захистити глибокий тил через дефіцит систем на фронті. Створення приватних воєнізованих корпорацій, озброєних важким калібром та лазерами, створює додаткові ризики для самого Кремля. Адже поява великої кількості озброєних загонів під контролем фінансово-промислових груп у перспективі може дестабілізувати внутрішню ситуацію в країні в разі поглиблення політичної чи військової кризи. Таким чином, українська стратегія асиметричної війни приносить свої плоди: війна переноситься безпосередньо на територію агресора, змушуючи його витрачати колосальні ресурси на самооборону та руйнуючи міф про абсолютну безпеку тилових регіонів.