У середу, 22 квітня 2026 року, посли країн Європейського Союзу зробили рішучий крок для забезпечення макрофінансової стабільності та безпеки нашої держави, схваливши зміни до фінансової політики ЄС. Це рішення відкриває шлях до виділення Києву безпрецедентного кредиту в розмірі 90 мільярдів євро та запровадження ювілейного, 20-го пакета санкцій проти Російської Федерації. Про це з посиланням на представника головуючого в ЄС Кіпру повідомляє інформаційне агентство Інтерфакс-Україна. Водночас видання Європейська правда зазначає, що остаточне затвердження цих ініціатив залежить від успішного проходження 24-годинної письмової процедури.
Виділення кредитної лінії обсягом 90 мільярдів євро є історичним прецедентом у фінансовій взаємодії між Брюсселем та Києвом. Ці кошти призначені для довгострокового покриття дефіциту державного бюджету України, фінансування критичних соціальних видатків, а також для масштабної розбудови енергетичної інфраструктури, яка регулярно потерпає від російських атак. Аналітики наголошують, що така суттєва підтримка з боку європейських партнерів є потужним сигналом для світових ринків щодо непохитної віри ЄС у стійкість української економіки.
Паралельно із фінансовою допомогою, Комітет постійних представників ЄС дав зелене світло 20-му пакету санкцій проти держави-агресора. За словами дипломатів, новий пакет зосереджений на жорсткому перекритті схем обходу попередніх обмежень, блокуванні тіньового флоту РФ та накладенні додаткових ембарго на постачання технологій подвійного призначення. Представник кіпрського головування в Раді ЄС підкреслив, що Нікосія «безперервно працювала над тим, щоб Європейський Союз продовжував рішуче підтримувати Україну та чинити максимальний тиск на Росію».
Письмова процедура ухвалення рішень, яка офіційно розпочалася в середу, триватиме до 12:00 за центральноєвропейським часом (13:00 за Києвом) 23 квітня. Втім, дипломатичні джерела вказують на те, що процес може завершитися і раніше, якщо всі 27 держав-членів оперативно поставлять свої підписи. Однак на заваді швидкому схваленню традиційно стояли політичні інтереси окремих країн.
Зокрема, Угорщина та Словаччина свідомо затягували процес, використовуючи своє право вето як інструмент шантажу. Будапешт і Братислава заявили, що чекатимуть, доки російська нафта фізично не почне надходити на їхню територію відремонтованим трубопроводом «Дружба». Щоб вибити цей козир з рук проросійськи налаштованих політиків, українська сторона діяла максимально швидко. У контексті цих подій варто нагадати, що нещодавно Україна завершила ремонт нафтопроводу та позбавила Угорщину приводу для шантажу.
Фізичне відновлення прокачування сировини зняло останні бюрократичні та політичні перепони на шляху до отримання європейських мільярдів. Як повідомлялося напередодні, Україна офіційно відновила транзит нафти нафтопроводом “Дружба”, завдяки чому вже найближчими днями словацькі та угорські нафтопереробні заводи почнуть отримувати необхідні обсяги. Це означає, що остаточне, одностайне ухвалення Радою ЄС рішень щодо кредиту та санкцій очікується вже вранці у четвер.