Російські окупаційні війська продовжують активно використовувати акваторію Чорного моря як плацдарм для запусків безпілотників типу “Shahed” по південних регіонах України. Як повідомляє Укрінформ із посиланням на заяву речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука, перехоплення та знищення ворожих повітряних цілей над морем є значно складнішим завданням порівняно з роботою на суходолі. Це зумовлено географічними та природними чинниками, які ворог цинічно використовує для терору мирних міст та руйнування логістичних шляхів.
Основним викликом для сил протиповітряної оборони на південному напрямку є неможливість розгортання класичних мобільних вогневих груп безпосередньо на воді так само ефективно, як на суходолі. “Ви не можете оточити, як мінімум, Одесу мобільними вогневими групами з одного напрямку. Все це робиться безпосередньо в морі, а це складніше, тому що море — це завжди хитавиця, це стихія”, — підкреслив речник ВМС. Мобільні вогневі групи, які стали основою українського захисту від дронів-камікадзе, покладаються на точність та стабільність платформ. У відкритому морі, під впливом хвиль та вітру, ведення прицільного вогню зі швидкострільних зенітних систем або кулеметів перетворюється на надскладне завдання.
Ця стратегія Москви є частиною ширшого військово-політичного задуму. Поки триває екзистенційний вибір Кремля, який руйнує власну державу заради виснаження України, Чорноморський регіон залишається гарячою зоною протистояння. Росіяни запускають БПЛА з території тимчасово окупованого Криму та з Краснодарського краю, прокладаючи маршрути над морськими торговельними шляхами. Метою цих атак є не лише залякування цивільного населення, а й системне знищення українського експортного потенціалу, зокрема портової інфраструктури Одещини.
Окрім того, тактика обходу ППО через море дозволяє ворогу мінімізувати час виявлення дронів радіолокаційними станціями. Низька висота польоту над водною поверхнею робить “Шахеди” менш помітними для радарів, а відсутність стаціонарних постів спостереження у відкритому морі не дозволяє акустично фіксувати наближення безпілотників заздалегідь. У результаті сили ППО отримують лічені хвилини на реакцію після того, як дрон перетинає берегову лінію.
Для протидії цій загрозі Україна змушена постійно вдосконалювати методи морського перехоплення, залучаючи катери ВМС та створюючи нові технологічні рішення. Раніше успішні українські операції, такі як удар по «Грушовій балці» у Новоросійську, продемонстрували здатність ЗСУ руйнувати паливний тил окупантів, змушуючи Росію оборонятися. Проте битва за українське небо над морем триває щоночі, вимагаючи від міжнародних партнерів постачання додаткових систем ППО малої дальності, радарів та засобів радіоелектронної боротьби для захисту критичної інфраструктури Чорноморського узбережжя.
Додатковим фактором ризику залишається загроза від падіння уламків збитих дронів. Коли сили протиповітряної оборони все ж ліквідують цілі на підльоті до міст, залишки бойової частини та металеві конструкції нерідко падають на житлові квартали та промислові об’єкти. Як зазначає Плетенчук, “інколи, на жаль, ці уламки падають і на місто”, спричиняючи руйнування та поранення серед цивільних громадян. Це робить захист морських підступів ще більш критичним, адже ідеальний сценарій передбачає знищення дронів далеко від берегової лінії.
Загалом, використання ворогом морського простору підтверджує, що Чорне море є повноцінним театром бойових дій, де Росія намагається використати будь-яку природну перевагу. Для нівелювання цієї тактики Україна потребує не лише засобів виявлення, а й мобільного морського патрулювання, здатного стабілізувати озброєння в умовах шторму, забезпечуючи надійний купол над Одесою, Миколаєвом та іншими портовими хабами.