У кулуарах великої європейської політики та на тлі виснажливого протистояння розгортається новий раунд таємної дипломатії, покликаної намацати шляхи до припинення вогню. Згідно з матеріалами авторитетного видання Financial Times, наприкінці травня Президент України Володимир Зеленський здійснив спробу прямої комунікації з Кремлем. Посередником у цьому процесі виступив російський олігарх Роман Абрамович, який з перших днів повномасштабного вторгнення намагається виконувати роль неофіційного містка між Києвом та Москвою. Повідомляється, що 21 травня український лідер звернувся до Абрамовича з проханням передати Володимиру Путіну сигнал про готовність до проведення двостороннього саміту.
Цей крок став би першою особистою зустріччю лідерів двох воюючих країн з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії та першою взагалі за останні чотири роки. Джерела в українських урядових колах зазначають, що зміст цього приватного послання фактично дублював тези, які згодом лягли в основу публічного звернення. Це рішення демонструє глибоку кризу традиційних дипломатичних каналів і спробу української сторони використати будь-які інструменти для запобігання подальшій ескалації та затягуванню війни на роки. Більше про передісторію цього процесу та його сприйняття у Москві читайте у нашому матеріалі Дипломатія «мегафона» проти бункерного страху: чому Кремль злякався відкритого листа Зеленського.
Як відомо, 4 червня Володимир Зеленський виступив з ініціативою проведення мирних переговорів, оприлюднивши відкритий лист до російського диктатора. Ключовою пропозицією Києва була організація зустрічі в одній із третіх країн для детального обговорення умов досягнення тривалого та справедливого миру. На думку аналітиків, цей крок мав на меті не лише випробувати реальну готовність Кремля до конструктивного діалогу, але й перехопити ініціативу на міжнародній арені, продемонструвавши світовій спільноті прагнення України до дипломатичного врегулювання. На тлі того, як агресор намагається вести війну на виснаження, такий дипломатичний маневр виглядав логічним кроком.
Реакція Кремля на ці сигнали виявилася прогнозовано прохолодною та деструктивною. Коментуючи пропозицію Зеленського, Путін цинічно заявив, що наразі “не бачить сенсу” у такій зустрічі. Російський диктатор знову вдався до ультиматумів, зазначивши, що єдиною умовою для початку будь-яких переговорів є припинення оборонних дій Збройних сил України. Така позиція Москви вкотре підтверджує, що Кремль не зацікавлений у справедливому мирі, а прагне лише капітуляції України та легітимізації своїх загарбницьких дій. Водночас, використання таких постатей, як Абрамович, свідчить про збереження неформальних каналів зв’язку, які, втім, поки що не здатні зламати стіну російського мілітаризму.
Аналітики Factage Ukraine наголошують, що подібні спроби неформальної дипломатії розгортаються на тлі жорсткої ситуації на фронті та постійного тиску ворога. Поки дипломати намагаються знайти компроміси, російська армія продовжує завдавати ударів по мирних містах та критичній інфраструктурі України. Зокрема, ми спостерігаємо, як енергетичний терор Запоріжжя стає черговою спробою Кремля примусити Україну до поступок через гуманітарний тиск. Таким чином, паралельно з кулуарними контактами Росія продовжує діяти мовою терору та руйнувань, що робить перспективу реального дипломатичного прориву вкрай низькою без посилення тиску міжнародної коаліції на агресора.