Європейський Союз наразі розробляє масштабний пакет тимчасових привілеїв для України. Цей крок передбачає надання Києву ширшого доступу до європейського ринку та інституцій без необхідності негайного набуття повноцінного членства. Про це повідомляє авторитетне видання Politico, посилаючись на чотирьох європейських дипломатів, які безпосередньо обізнані з ходом обговорень. Згідно з їхніми даними, нова ініціатива має стати своєрідним містком між поточним статусом кандидата та майбутнім вступом, що дозволить зберегти мотивацію українського суспільства.
Ця пропозиція виникла як компромісне рішення після того, як європейські лідери остаточно відхилили початкову ідею Європейської комісії щодо «прискореного розширення». Такий формат дозволяв би політичний вступ України ще до завершення всіх ключових реформ. Натомість зараз у Брюсселі активно розглядають модель «прискореної поступової інтеграції». Вона покликана надати українській економіці та громадянам відчутні переваги вже сьогодні, поки держава продовжує впроваджувати глибокі трансформації, необхідні для повноправного членства.
Один із дипломатів, коментуючи ситуацію, зазначив: «Держави-члени чітко дали зрозуміти, що повноцінне членство в короткостроковій перспективі буде дуже важко уявити. Але нам гостро потрібна позитивна пропозиція про те, як ми можемо краще і продуктивніше рухатися вперед разом до того часу». До розробки цього альтернативного механізму найактивніше залучені Німеччина та Франція, які традиційно задають тон у європейській політиці.
Варто зазначити, що фінансова інтеграція також супроводжується певними жорсткими вимогами. Як ми повідомляли раніше, висуваються жорсткіші умови кредиту на €90 млрд: ЄС та МВФ вимагають від України скасувати податкові пільги для ФОП. Це свідчить про те, що економічне зближення потребує жорсткої фінансової дисципліни з боку українського уряду.
Позиція Німеччини у цьому питанні є особливо показовою. Минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відверто назвав прискорене членство України неможливим і нереалістичним навіть до 2028 року. Водночас він запропонував надати Києву право участі в засіданнях Європейської ради у статусі спостерігача (без права голосу) та залучати українських представників до окремих форматів роботи Європарламенту. Як стало відомо з його нещодавніх заяв, Мерц також припускає, що інтеграція до ЄС може стати частиною ширшого мирного врегулювання. На його думку, можлива майбутня угода з Росією може вимагати від Києва важких поступок, які керівництво країни зможе пояснити суспільству лише за умови гарантованого і незворотного шляху до Європи. Важливість німецького вектора підкреслює і той факт, що незабаром Борис Руге стане новим послом Німеччини в Україні, що додасть інтенсивності двосторонньому діалогу.
Своєю чергою Литва виступає з амбітною ініціативою надати Україні проміжний статус «країни, що приєднується». Раніше такий статус отримували виключно ті держави, які вже підписали офіційний договір про вступ і просто очікували на його ратифікацію національними парламентами. У литовському документі стверджується, що випадок України переконливо доводить: її європейський шлях досяг такого рівня стійкості та цілеспрямованості, який безсумнівно заслуговує на подібне політичне визнання.
Незважаючи на ці політичні дискусії, українська сторона робить акцент на конкретній економічній та інституційній підтримці. Посол України в ЄС Всеволод Ченцов наголосив, що Київ перш за все прагне поетапного доступу до єдиного ринку ЄС, який буде нерозривно пов’язаний з прогресом у реформах. Крім того, Україна очікує на глибшу участь у програмах Євросоюзу і якнайшвидше укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA).
Ухвалення цього стратегічного документа дозволить вільно переміщувати українські промислові товари через європейський кордон без жодних додаткових сертифікацій і перевірок. Україна також просить залучити її підприємства до обговорення промислової стратегії Єврокомісії у таких ключових галузях, як автомобілебудування, металургія та хімічна промисловість. За словами Ченцова, такі практичні кроки принесуть негайні економічні вигоди, зміцнять довіру інвесторів і зроблять шлях України до ЄС взаємовигідним ще до офіційного приєднання.
Водночас європейські високопосадовці постійно підкреслюють, що розроблюваний новий пакет привілеїв у жодному разі не зможе замінити собою офіційний, складний юридичний процес вступу. Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос відверто заявила, що сподівання на повноцінне приєднання України вже у 2027 році залишаються нереалістичними. Проте український уряд зберігає робочий оптимізм. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка повідомив, що очікує відкриття офіційних переговорних кластерів у найближчі тижні. Зі свого боку, посадовці Європейської ради зазначають, що закрити ці кластери до кінця 2027 року можливо лише за умови збереження безпрецедентних темпів реформ.