Президент США Дональд Трамп демонструє несподівану підтримку Україні, а російський диктатор Володимир Путін знову апелює до застарілих вимог, намагаючись схилити Київ до капітуляції. Згідно з повідомленням видання Financial Times, під час саміту G7 в Евіан-ле-Бен відбулася непублічна розмова між Трампом та Зеленським, яка змінила сприйняття Вашингтоном подальшої стратегії допомоги Україні.
Трамп, відомий своєю прихильністю до концепції «миру через силу», висловив підтримку рішучим діям Києва. Американські чиновники, на яких посилається The Kyiv Independent, наголошують, що успіхи ЗСУ на полі бою стали головним аргументом для Білого дому в питанні посилення військової допомоги. Це значно відрізняється від риторики початку року, адже тепер адміністрація США розглядає навіть можливість ліцензування виробництва американського озброєння безпосередньо на українських потужностях.
Натомість Кремль продовжує жити в полоні ілюзій 2022 року. Путін вкотре витяг із «дипломатичного архіву» стамбульські домовленості, намагаючись представити їх як легітимний шлях до миру. Однак, як аналізують експерти, ці умови були спрямовані виключно на нейтралізацію української державності: відмова від НАТО, «заморожування» питання Криму та фактична втрата контролю над Донбасом. Подібна риторика вже була висвітлена нами в матеріалі про те, як працює ультиматум замість миру.
Окрім «старих пісень», Москва активно просуває міфічний «дух Анкориджа» — нібито таємні домовленості, досягнуті під час зустрічі Трампа та Путіна на Алясці в серпні 2025 року. Пропаганда РФ намагається переконати світ, що США начебто погодилися на обмін українських територій на економічну допомогу. Це класична маніпуляція, мета якої — створити атмосферу недовіри між Києвом та Вашингтоном.
Київ займає чітку позицію: жодних територіальних поступок в обмін на ілюзорний мир. Будь-яка здача Донбасу, якої вимагає Кремль, стане лише перепочинком для агресора перед новим наступом. Як зазначалося в наших попередніх аналітичних оглядах, ворог не полишає спроб реалізувати свої плани, навіть коли несе колосальні втрати, про що свідчать щоденні звіти Генштабу ЗСУ. В умовах сучасних реалій 2026 року, стратегія України залишається незмінною — зміцнення оборонного сектору та дипломатична ізоляція агресора.