Чергові жахливі цифри, що відображають справжню ціну російської агресії для майбутнього України, оприлюднила Національна поліція України. Згідно з офіційним повідомленням відомства, доступним за посиланням https://t.me/UA_National_Police/71106, за останню добу ворожі обстріли забрали життя ще однієї дитини, а 14 неповнолітніх отримали поранення різного ступеня тяжкості. Ці дані вкотре нагадують світовій спільноті, що війна не має «безпечних» місць, а діти залишаються найбільш вразливою категорією населення в умовах терору.
Загальна статистика з початку повномасштабного вторгнення є гнітючою: 715 дітей загинули від рук окупантів, 2 652 отримали поранення, а статус зниклих безвісти наразі мають 2 372 дитини. Кожна така цифра — це зруйнована доля, розбита родина та невимовний біль, який неможливо загоїти звичайними звітами. Попри постійні обстріли та загрози, правоохоронні органи продовжують щоденну роботу з пошуку та порятунку дітей. За минулу добу вдалося знайти 30 дітей, що раніше вважалися зниклими, десять з яких повернулися на підконтрольну Україні територію. Це крихка надія в морі трагедій, спричинених Росією.
Аналізуючи ситуацію, важливо розуміти, що боротьба за наше майбутнє відбувається не лише на фронті. Російська Федерація застосовує різні методи ведення війни: від прямих артилерійських ударів до спроб вербування молоді в окупованих регіонах для здійснення диверсій, як це було зафіксовано на Харківщині. Подібна тактика є грубим порушенням міжнародного права та Женевських конвенцій про захист цивільного населення. Ми вже детально висвітлювали, що кривавий терор на Херсонщині не припиняється ні на мить, і діти в прифронтових зонах перебувають під постійним прицілом.
Національна поліція продовжує фіксувати кожен воєнний злочин. За останню добу відкрито 333 нових кримінальних провадження, а загальна кількість розслідувань щодо дій агресора сягнула 207 527. Важливо, що ініціативи волонтерів доповнюють державні зусилля у поверненні незаконно вивезених дітей, але масштаб проблеми залишається критичним. Поки країна бореться за територіальну цілісність, ми не маємо права забувати про головний пріоритет — захист тих, хто не може захистити себе сам. Як і у випадку, коли втрати ворога зростають, кожен задокументований злочин наближає момент, коли Росія відповідатиме за кожну сльозу української дитини в міжнародних судах.