Україна закликає Європейський Союз радикально посилити боротьбу з обходом санкцій через треті країни. Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. Проблема «сірого» імпорту набула загрозливих масштабів, оскільки через прогалини в контролі критично важливе обладнання продовжує надходити до російського ВПК.
Після впровадження 20-го пакета санкцій ЄС, який торкнувся Киргизстану, там припинили діяльність 50 фірм, причетних до реекспорту. Проте цей успіх є локальним. Власюк наголошує, що механізм «anti-circumvention tool» має застосовуватися значно ширше. Статистика свідчить про системні зловживання: наприклад, через Гонконг до РФ за рік надійшло підсанкційних товарів на суму щонайменше 47 млн євро. Це не лише електроніка, а й засоби зв’язку та навігації для російської армії.
Ситуація на фронті залишається вкрай напруженою, що підтверджується звітами про активні бойові дії, де окупанти використовують модернізоване озброєння — 233 бойових зіткнення за добу: Генштаб оновив дані про напружену ситуацію на фронті. Ворог намагається компенсувати нестачу техніки, яку не може виробляти самостійно через санкції, завдяки постачанням верстатів із ЧПУ через країни Центральної Азії та Кавказу. Статистика вражає: експорт таких верстатів із ЄС до Узбекистану зріс на 700%, а до Казахстану — майже на 480%.
Київ наполягає на тому, що без суворого моніторингу транзитних потоків санкційна політика втрачає свою ефективність. Якщо ЄС не поширить обмеження на окремі юрисдикції, РФ продовжить нарощувати виробництво зброї, що напряму впливає на втрати особового складу та руйнування інфраструктури. Окрім боротьби з контрабандою, Україна продовжує системну роботу з деокупації та фіксації злочинів, про що свідчить стаття Злочини без терміну давності: Україна передала до Гааги докази викрадення 1800 в’язнів. Фінансовий тиск та ізоляція російського ВПК є не менш важливими фронтами боротьби, ніж безпосередньо бойові дії на передовій.