Пентагон розглядає можливість відволікти зброю, призначену для Києва, на потреби американської операції проти Ірану. Під загрозою — поставки перехоплювачів через механізм PURL, що донині залишався єдиним стабільним каналом надходження американського озброєння в Україну.
Пентагон вивчає можливість переспрямування зброї, замовленої для України, до зони американської операції на Близькому Сході — про це повідомили троє осіб, обізнаних із внутрішніми дискусіями у відомстві. Остаточного рішення ще не ухвалено, але сам факт таких обговорень свідчить про поглиблення конкуренції між двома театрами дій за обмежені запаси американських озброєнь.
Під загрозою опинилися поставки зенітних перехоплювачів у межах ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — механізму, запущеного НАТО у 2025 році. Він дозволяв союзникам закуповувати американську зброю для Києва в обхід заморожених прямих постачань часів другого терміну Трампа. Принцип простий: Вашингтон отримує політичний капітал, союзники платять рахунок, Україна отримує американські системи.
Довідка: що таке PURL
З моменту запуску програма забезпечила 75% ракет для українських батарей Patriot і майже всі боєприпаси для решти зенітних систем. Союзники зобов’язалися виділити близько $4 млрд через цей механізм.
Програма була «обхідним шляхом» після того, як адміністрація Трампа заморозила більшість прямої американської допомоги Україні. Поки Європа оплачує закупівлі — Вашингтон формально залишається осторонь.
Механізм під тиском
Американська операція проти Ірану, що розпочалася 28 лютого, стрімко споживає найдефіцитніші категорії боєприпасів — насамперед перехоплювачі для систем Patriot і THAAD. США вже перекинули такі ракети з Європи та Східної Азії до Центрального командування. Тепер під питанням і поставки Україні.
Європейський дипломат — The Washington Post:
«Вони дійсно спалюють боєприпаси, тому зараз виникають питання, скільки ще вони зможуть надавати Україні через угоду»
За словами одного з трьох джерел, що знайомі з розрахунками Пентагону, поставки через PURL, ймовірно, продовжаться — але майбутні пакети можуть не включати засоби протиповітряної оборони. Саме вони є найбільш затребуваними для захисту українських міст від систематичних російських ударів.
Хронологія подій:
- 2025 рік: НАТО запускає ініціативу PURL: союзники фінансують закупівлі американської зброї для України. Зобов’язання — близько $4 млрд.
- Січень 2026: Конгрес США виділяє $400 млн для України через окрему програму USAI — попри спроби Пентагону її скоротити.
- 28 лютого 2026: США розпочинають військову операцію проти Ірану. Центральне командування починає стрімко витрачати запаси перехоплювачів Patriot і THAAD.
- Березень 2026: Пентагон повідомляє Конгрес про намір переспрямувати $750 млн з коштів PURL на поповнення власних запасів США — замість відправки Україні.
- 26 березня 2026: The Washington Post розкриває внутрішні дискусії Пентагону щодо потенційного відволікання зброї від України до Близького Сходу.
Позиції сторін
Офіційний представник Пентагону заявив лише, що відомство забезпечуватиме всім необхідним американські сили та союзників, відмовившись коментувати деталі. Посол України в США Ольга Стефанишина підтвердила, що Київ «у курсі значної невизначеності» і вважає нещодавні перебої в поставках «пом’якшеними».
Представник НАТО не відповів на питання про можливе переспрямування, зазначивши лише, що союзники продовжують постачати зброю через PURL. Між тим, за даними видання, ані Конгрес США, ані європейські учасники програми не були належним чином поінформовані про те, як Пентагон фактично витрачає кошти PURL.
Що це означає для України
Зенітні перехоплювачі — не лише технічна категорія, а стратегічний ресурс. Без стабільних поставок Patriot і THAAD Україна поступово втрачає здатність перекривати повітряний простір над критичною інфраструктурою та містами. Навіть якщо PURL формально продовжиться, відсутність у пакетах засобів ПРО рівнозначна частковому згортанню програми для найчутливішого напряму.
Паралельно Пентагон, за даними The Post, вже використав частину коштів PURL для цілей, які Конгрес планував профінансувати через американський бюджет, — а не через внески союзників. Це створює юридичну та політичну неясність щодо того, за чий рахунок іде фактичне фінансування тих чи інших поставок.