17 Квітня 2026, 15:42

В Ірпені викрили схему розкрадання 2,8 млн грн на надгробках для загиблих воїнів

Гранітні надгробні хрести на Алеї пам'яті захисників України в Ірпені

У Київській області розгорівся черговий цинічний корупційний скандал, пов’язаний із наживою на пам’яті полеглих героїв. Правоохоронні органи викрили масштабну схему розтрати понад 2,8 мільйона гривень бюджетних коштів під час закупівлі надгробних хрестів для Алеї пам’яті захисників України в Ірпені. Про це офіційно повідомила Київська обласна прокуратура у п’ятницю, 17 квітня.

За даними слідства, організаторами злочинної оборудки виявилися колишня заступниця міського голови Ірпеня, уповноважена особа виконавчого комітету з питань публічних закупівель та представник приватної компанії-підрядника. Усім трьом фігурантам вже оголошено про підозру. Правоохоронці з’ясували, що посадовці Ірпінської міської ради вступили у злочинну змову з представниками бізнесу, щоб провести закупівлю із заздалегідь визначеним переможцем.

Умови тендерної документації були навмисно виписані з грубим порушенням законодавства про публічні закупівлі. Це дозволило фактично повністю усунути будь-яку конкуренцію під час торгів. Єдиним учасником і, відповідно, переможцем тендеру стало товариство з обмеженою відповідальністю, яке взяло на себе зобов’язання поставити для меморіалу 75 гранітних надгробних пам’ятників.

Цинізм ситуації полягає не лише у самому факті корупції під час війни, але й у масштабах націнки на вироби для вшанування загиблих воїнів. Слідство встановило, що підрядник імпортував ці надгробні хрести з Китаю. Їхня реальна закупівельна вартість становила приблизно 12 тисяч гривень за одну одиницю. Натомість до місцевого бюджету Ірпеня ці ж самі пам’ятники були продані майже по 80 тисяч гривень за кожен. У результаті реалізації цієї схеми за постачання китайських надгробків з міської скарбниці було сплачено близько 6 мільйонів гривень, з яких понад 2,8 мільйона гривень становить доведена ймовірна переплата.

Наразі досудове розслідування триває за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану. Санкція цієї статті передбачає суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Цей випадок в Ірпені, на жаль, не є поодиноким прецедентом, коли посадовці намагаються збагатитися на горі родин загиблих захисників. Схожі схеми фіксувалися й в інших регіонах. Наприклад, раніше у Полтаві правоохоронці повідомили про нові підозри у справі щодо розтрати бюджетних мільйонів під час облаштування сектору почесних поховань на Затуринському кладовищі. Поки одні віддають життя на фронті, інші розглядають війну виключно як можливість для незаконного збагачення. Ця тенденція перегукується з іншими гучними справами, як-от масштабна корупція на дровах для ЗСУ зі збитками у 100 млн грн, що свідчить про системну проблему контролю за державними коштами.

Варто зазначити, що тема поховань та пам’яті під час війни набуває особливого, сакрального значення для українського суспільства. Місця спочинку військових постійно перебувають під загрозою не лише через корупцію всередині країни, але й через цілеспрямовані атаки ворога. Детальніше про те, чому Росія атакує кладовища та як війна змінює культуру пам’яті в Україні, читайте у нашому спеціальному аналітичному матеріалі. Крім того, через постійну мінну небезпеку та загрозу обстрілів, наразі близько 1000 кладовищ по всій території України офіційно заборонені для відвідування громадянами. Забезпечення прозорості та гідності у процесі меморіалізації полеглих героїв має стати пріоритетним завданням як для правоохоронної системи, так і для місцевого самоврядування.