Міністерство оборони РФ оприлюднило заяву, в якій закликало іноземні дипломатичні представництва та цивільне населення Києва залишити столицю, погрожуючи ударами по урядовому кварталу у разі «спроб зриву» святкування 9 травня. Як зазначається у першоджерелі, оприлюдненому на офіційному порталі Міноборони РФ, Москва намагається нав’язати власний сценарій «перемир’я», який Київ відкидає як черговий елемент пропагандистської гри. Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що жодних офіційних пропозицій щодо припинення вогню на цю дату Україна не отримувала, наголошуючи, що Кремль використовує подібні заяви для маніпуляцій громадською думкою.
Аналітики Factage Ukraine звертають увагу на те, що такі заяви є частиною гібридної війни. Поки ворог намагається залякати цивільне населення, на фронті ситуація залишається напруженою, про що свідчить статистика ворожих атак за добу. Кремль робить ставку на створення ілюзії «миротворця», одночасно готуючись до ескалації. Вимога залишити Київ — це класичний прийом психологічного терору, спрямований на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні.
Важливо розуміти, що подібні «ультиматуми» є інструментом прикриття для власних невдач. Поки російська пропаганда будує наратив про «священну дату», Сили оборони України продовжують працювати над демілітаризацією окупаційних контингентів. Як ми вже писали раніше, ефективне знищення логістики та ППО ворога залишається єдиним дієвим методом примусу агресора до миру. Зеленський чітко дав зрозуміти: справжнє припинення вогню можливе лише на умовах тривалого миру, а не як одноденна акція, що має на меті перегрупування російських сил. Замість триденної паузи, запропонованої Путіним, офіційний Київ наполягає на комплексних рішеннях, які б гарантували відсутність агресії протягом мінімум 30 днів та виведення окупаційних військ.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що російське керівництво намагається використати 9 травня для внутрішньої консолідації та зовнішньої демонстрації сили. Однак, на тлі постійних втрат на полі бою та неможливості реалізувати стратегічні плани на фронті, подібні погрози виглядають як акт відчаю. Україна залишається пильною: замість того, щоб піддаватися на провокації, держава зміцнює обороноздатність, розуміючи, що безпека можлива лише через системне знищення військового потенціалу загарбника.