Україна за рік змогла піднятися на сім сходинок у світовому рейтингу свободи засобів масової інформації. У четвер, 30 квітня, міжнародна правозахисна організація Репортери без кордонів (RSF) представила свій оновлений Індекс свободи преси за 2026 рік, у якому ретельно проаналізовано ситуацію у 180 країнах світу. Згідно з новим масштабним звітом, Україна суттєво покращила свої позиції: якщо минулого року держава посідала 62-ге місце, то нині вона впевнено закріпилася на 55-й сходинці.
Цей прогрес є надзвичайно важливим сигналом для міжнародної спільноти та європейських партнерів. Українські медіа продовжують працювати в екстремальних умовах повномасштабної війни, демонструючи феноменальну стійкість. Попри постійні загрози фізичній безпеці журналістів на фронті та в тилу, інформаційний простір країни залишається плюралістичним. Водночас регулювання медійної сфери під час збройного конфлікту вимагає складних рішень. Варто нагадати, що 31 березня 2023 року набув чинності Закон «Про медіа», який надав Національній раді з питань телебачення і радіомовлення повноваження закривати певні ЗМІ без рішення суду. Хоча цей інструмент викликав дискусії щодо балансу свободи слова, він став необхідним для оперативної боротьби з дезінформаційними кампаніями противника.
Держава також активно протидіє неконтрольованому поширенню розвідувальної інформації через анонімні платформи. Нещодавнє затримання у Дніпрі: як адміністраторка Telegram-каналу «зливала» позиції ЗСУ та ТЦК ворогу, яскраво підсвічує ризики зловживання свободою інформації в умовах бойових дій. Подібні інциденти змушують правоохоронців діяти максимально рішуче заради безпеки військових.
На тлі успіхів України глобальна ситуація зі свободою слова виглядає вкрай тривожно. Експерти RSF опублікували п’ять ключових висновків цьогорічного Індексу:
- Середній показник свободи преси для всіх країн впав до історичного мінімуму. Вперше за 25-річну історію Індексу понад половина держав світу належать до категорій зі «складною» або «дуже серйозною» ситуацією для роботи журналістів.
- З п’яти маркерів (економічний, правовий, безпековий, політичний та соціальний) найбільше погіршився саме правовий показник. Уряди все частіше використовують закони для утисків медіа.
- Сполучені Штати Америки опустилися на сім позицій, а в країнах Латинської Америки, таких як Еквадор та Перу, зафіксовано стрімке падіння рейтингу.
- Норвегія втримує абсолютне лідерство вже десятий рік поспіль, тоді як Еритрея третій рік поспіль залишається на останньому місці.
- Найбільший прорив продемонструвала Сирія, яка несподівано піднялася на 36 сходинок завдяки змінам у внутрішньому медійному ландшафті.
Для України ж питання безпеки інформаційного фронту залишається пріоритетним. Робота іноземних кореспондентів суворо регламентується командуванням. Офіційний Київ неодноразово наголошував на неприпустимості порушення правил роботи в зоні бойових дій та попереджав західні ЗМІ про відповідальність за незаконний перетин державного кордону під час підготовки матеріалів. Враховуючи, що в Україні продовжено воєнний стан та мобілізацію до серпня 2026 року: деталі рішення та його наслідки безпосередньо впливатимуть на формат роботи преси, баланс між демократичними свободами та національною безпекою залишатиметься головним викликом для країни на шляху до ЄС.