ГУР провів секретні запуски ракетоносіїв на висоту до 204 км, а також випробував «повітряний космодром» — перший в Європі. Ці досягнення стають підґрунтям для нового виду Збройних сил.
Поки Росія завдає ударів по Україні ракетами, що виходять за межі атмосфери, Київ готує асиметричну відповідь: створення власних Космічних сил. Про це заявив голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Верховної Ради Федір Веніславський, розкривши деталі секретних операцій, які ще донедавна були невідомі широкій аудиторії.
За його словами, підрозділи Головного управління розвідки вже двічі вивели ракетоносій у космічний простір — на висоту 100+ та 204 кілометри. Окремо було здійснено запуск ракети з транспортного літака на висоті 8 тисяч метрів — перший подібний старт в Європі і лише другий у світовій історії після американського досвіду 1970-х.
Ключові цифри:
- 204 км: Максимальна висота запуску ракетоносія ГУР під час війни
- 8 000 м: Висота повітряного старту ракети — рекорд в Європі
- 8–10: Супутників потрібно для початку розгортання сузір’я
- 3–5 років: Прогнозований термін повноцінного створення Космічних сил
«Орєшнік» і діра в обороні
Поштовхом до ідеї Космічних сил стали удари «Орєшніком» — російською балістичною ракетою середньої дальності. Вперше її застосували проти Дніпра у листопаді 2024 року, вдруге — проти Львова у січні 2026-го. Ракета розганяється до понад 13 000 км/год (10–11 Махів), несе до шести бойових блоків із суббоєприпасами і летить траєкторією, що виходить за межі атмосфери — вище 100 кілометрів.
Саме тут і полягає проблема: українська протиповітряна оборона може уражати цілі лише до висоти 30–40 кілометрів. «Орєшнік» атакує з космічного простору, де немає державних кордонів і де Україна юридично не має права діяти збройно. Вирішення цього парадоксу — одна з декларованих цілей законопроєкту про Космічні сили.
«Перехопити “Орєшнік” можна з найбільшою ефективністю до моменту розділення бойових блоків у космосі. Бо легше збити одну ціль, аніж шість, які вже маневрують на гіперзвуковій швидкості» — Федір Веніславський, народний депутат України
Путін стверджує, що «Орєшнік» є «абсолютно непоборним» для сучасної ППО. Ряд західних експертів із цим частково погоджується: сучасні перехоплювачі, наявні в Україні, не адаптовані для знищення цілей на таких висотах і швидкостях. Проте саме на цьому тлі заяви Веніславського про здатність України виводити ракети на орбіту набувають стратегічного значення.
Секретні запуски: що відомо
Веніславський підтвердив, що запуски ракетоносіїв ГУР — не демонстраційні, а бойові. Вони проводилися під керівництвом тодішнього начальника ГУР Кирила Буданова. Технічні результати були офіційно зафіксовані. За словами депутата, Україна також має ракети, здатні вражати цілі на відстані до 500 кілометрів на гіперзвукових швидкостях, — про які «майже ніхто не знає».
Окремим досягненням стало випробування «повітряного космодрому»: ракетоносій був запущений із транспортного літака на висоті приблизно 8 кілометрів. Це дає суттєву перевагу — перші кілометри атмосфери найщільніші, і ракета витрачає там найбільше палива. Старт із висоти 8 км дозволяє значно збільшити корисне навантаження або дальність польоту.
Хронологія подій:
| 2022–2023 | ГУР розпочинає секретні роботи в космічному напрямку. Перший запуск ракетоносія на висоту 100+ км. |
| Листопад 2024 | Росія вперше застосовує «Орєшнік» — удар по Дніпру. Ракета несла інертні боєголовки. |
| Грудень 2024 | Другий запуск ГУР — на висоту 204 км. Повітряний старт ракети з висоти 8 км (перший в Європі). |
| Березень 2025 | МО України створює Директорат космічної політики. Реєстрація законопроєкту №13255 про Космічні сили. |
| Вересень 2025 | Уряд Свириденко включає створення Космічних сил до програми діяльності КМУ — дедлайн 31 грудня 2025. Дедлайн не виконано. |
| Жовтень 2025 | Верховна Рада ухвалює закон про Кіберсили — аналогічну нову гілку ЗСУ. |
| Січень 2026 | Другий удар «Орєшніком» — по Львову, за 90 км від кордону з Польщею. Повністю бойове спорядження. |
| Квітень 2026 | Веніславський розкриває деталі секретних запусків і анонсує скоре голосування в Раді. |
Від задуму до закону: де застрягло рішення
Уряд Юлії Свириденко ще у вересні 2025 року поставив завдання створити Космічні сили до 31 грудня 2025-го — із досягненням 60% оперативної готовності до 2026 року. Цей дедлайн виявився нереалістичним: законопроєкт №13255 досі не проголосований. За словами Веніславського, причини були «суб’єктивними» й тепер усунені. Він розраховує на голосування найближчим часом.
Для порівняння: Космічні сили Великої Британії стартували лише з п’яти офіцерів у 2021 році. США формували свої Space Force роками, маючи при цьому мільярдні бюджети. Україна планує почати зі штабу в 10–15 осіб, здатного нарощувати спроможності поступово — в кооперації з партнерами.
Скільки це коштує і хто платить
Один розвідувальний або телекомунікаційний супутник коштує від 20 до 50 мільйонів доларів. Для початкового угруповання потрібно 8–10 апаратів — це від 160 до 500 млн доларів лише на апаратну частину. В умовах воєнного бюджету це значні суми, тому Київ зробив ставку на міжнародну кооперацію: за словами Веніславського, партнери вже висловили готовність надавати супутники, а Україна може забезпечити їх виведення на орбіту власними ракетами.
Україна також веде переговори про участь у програмах ЄС — зокрема Copernicus (дистанційне зондування Землі) та системах стеження за космічною обстановкою. Ці домовленості можуть суттєво знизити вартість розгортання.
Аналіз редакції
Розкриття деталей секретних запусків ГУР — не випадкове. Це свідомий сигнал: Україна претендує на статус космічної держави з бойовими спроможностями. У дипломатичному вимірі це аргумент для залучення партнерів і фінансування. У безпековому — попередження Москві, що «Орєшнік» може отримати відповідь за межами атмосфери. Однак між заявою та реальною здатністю перехоплювати ракети на орбіті — прірва у кілька мільярдів доларів і років розробок. Поки що Україна грає на психологічному полі так само, як Росія грала «Орєшніком».