У ніч на 28 червня Сили оборони України здійснили успішну серію дистанційних атак по стратегічних об’єктах на території Російської Федерації та тимчасово окупованих територіях, про що офіційно повідомив Генштаб ЗСУ. Ця операція стала черговим кроком у стратегії системного виснаження військово-промислового комплексу ворога. Враховуючи високу ефективність цих дій, варто нагадати, як раніше далекобійні дрони підривають економіку та логістику агресора, змушуючи Росію витрачати величезні ресурси на ремонт критичної інфраструктури.
Головними цілями атаки стали нафтопереробні підприємства. Зокрема, було уражено Слов’янський НПЗ у Краснодарському краї, який є ключовим постачальником пального на півдні РФ. СБУ підтвердила займання резервуарного парку та установок первинної переробки нафти, що критично впливає на обсяги виробництва бензину та дизелю. Водночас під удар потрапив Ярославський НПЗ (Славнефть-ЯНОС) — один із найбільших у Росії, проєктна потужність якого сягає 15 млн тонн нафти на рік. Порушення роботи таких гігантів створює дефіцит палива для окупаційної армії.
Окрім нафтової інфраструктури, українські сили завдали ударів по військових вузлах. В окупованому Криму було уражено залізничний міст у районі Ічок, що суттєво ускладнює перекидання ворожої техніки та особового складу. Також зафіксовано влучання у склад боєприпасів в Амвросіївці. Окремої уваги заслуговує промисловий комплекс «Титан-Баррикади» у Волгограді: за даними аналітиків, уражено три цехи, що призвело до часткового руйнування виробничих потужностей підприємства, яке працює на потреби російського ВПК.
Ці події є частиною ширшого геополітичного та безпекового протистояння. Росія намагається приховати реальні масштаби втрат, списуючи пожежі на «падіння уламків», проте відеоматеріали та супутникові дані підтверджують високу точність українських засобів ураження. Кожна така операція не лише завдає економічних збитків Кремлю, а й демонструє вразливість російського тилу, який раніше вважався недосяжним.
Аналітики відзначають, що ефект від таких атак є накопичувальним. Зменшення паливних запасів безпосередньо впливає на спроможність РФ здійснювати наступальні дії на лінії фронту, адже логістика окупантів надзвичайно залежна від безперебійного постачання пального. Фактично, кожен знищений НПЗ чи склад БК — це крок до послаблення наступального потенціалу агресора та наближення справедливого завершення війни. Факт-чекінг результатів ураження продовжується, проте вже зараз очевидно: українська стратегія «дистанційного стримування» показує стабільний результат.