У ніч на 23 травня 2026 року Сили оборони України провели комплексну операцію, завдавши серії ударів по критично важливих об’єктах російської інфраструктури, про що офіційно повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Ця атака стала одним із наймасштабніших проявів стратегії виснаження економічного та логістичного потенціалу агресора, що безпосередньо впливає на можливості ворога продовжувати бойові дії.
Головною ціллю стали нафтові об’єкти в районі Новоросійська. Термінал «Шесхарис» та нафтобаза «Грушова» є ключовими вузлами в системі «Транснефть». Перший об’єкт має річну пропускну здатність до 75 млн тонн нафти, забезпечуючи експортні потоки та паливне забезпечення окупаційного контингенту. Удари по таких вузлах суттєво ускладнюють функціонування російської енергетичної системи та підривають бюджетні надходження Кремля, про що ми вже писали у контексті матеріалу про фінансову агонію російської економіки.
Крім інфраструктурних об’єктів, воїни ЗСУ вразили танкер «CHRYSALIS», який входив до складу так званого «тіньового флоту» РФ. Використання подібних суден дозволяє Росії обходити міжнародні санкції та продавати нафту в обхід обмежень. Успішне ураження таких цілей в акваторії Чорного моря демонструє, що російські схеми перевезення сировини більше не є безпечними.
Окрім морського напрямку, Сили оборони завдали ударів по вузлах зв’язку в Краснореченському та Смілому, а також по складах боєприпасів і матеріально-технічних засобів у Запорізькій та Донецькій областях. Це системна робота, яка доповнює постійні бойові дії на передовій. Як зазначають аналітики, поєднання ударів по глибокому тилу ворога з активним протистоянням на фронті є критично важливим, особливо на тлі того, як щоденно фіксуються масовані атаки ворога на Покровському та Гуляйпольському напрямках. Систематичне знищення логістичних ланцюгів значно знижує ефективність російських наступальних операцій, позбавляючи підрозділи окупантів боєкомплекту та пального в потрібний момент.
Ця нічна операція вкотре підтверджує перехід Збройних Сил України до стратегії «асиметричної війни». Поки ворог намагається тиснути кількістю на лінії зіткнення, Україна використовує високоточні засоби для нівелювання економічного та військового потенціалу Росії. Руйнування нафтових терміналів та вузлів зв’язку — це не лише матеріальні збитки, а й психологічний удар по спроможності ворога утримувати ініціативу в затяжній війні.