Генеральний штаб Збройних Сил України офіційно підтвердив успішне ураження Омського нафтопереробного заводу, про що повідомляє джерело Міністерство оборони України. Ця операція, проведена Силами спеціальних операцій (ССО) 6 липня, стала знаковою подією, оскільки об’єкт розташований на відстані майже 2500 кілометрів від українського кордону, що демонструє виняткові можливості українських засобів ураження дальньої дії.
Омський НПЗ є критично важливим підприємством для російського ВПК, володіючи потужністю понад 21 млн тонн нафти на рік. За даними відомства, внаслідок влучання було пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11, яка відповідає за 8,4 млн тонн продукції щорічно. Це вже одинадцятий великий НПЗ на території РФ, який зазнав вогневого впливу українських захисників, що планомірно знижує ресурсну базу російської агресії.
Цей удар є продовженням стратегії виснаження ворога через позбавлення його паливно-мастильних матеріалів, без яких неможливе функціонування окупаційної армії. Аналогічно до того, як розглядалася стійкість паливного ринку Харкова в умовах постійного тиску, російська нафтогазова галузь тепер також стикається з непередбачуваними наслідками своєї ж війни. Пожежа на об’єкті свідчить про ефективність використаних засобів, ступінь пошкоджень наразі уточнюється фахівцями.
Варто нагадати, що в ніч на 6 липня відбулася серія скоординованих атак, під час яких, крім Омська, було завдано ударів по інших об’єктах у РФ та окупованому Криму, де було атаковано пункти дислокації ракетних бригад та термінали перевалки палива. Кожна така операція суттєво обмежує логістичні можливості ворога, створюючи дефіцит ресурсів, необхідних для заправки авіації, танків та іншої бронетехніки.
Експерти відзначають, що глибина переробки нафти на Омському НПЗ становила близько 99%, а асортимент продукції охоплював широкий спектр від авіаційного гасу до мастил, що використовувалися для військових потреб. Тепер, коли виробничий ланцюг розірвано, Кремль відчує значний тиск на свою логістику. Подібні успішні атаки не лише підривають економіку агресора, але й демонструють неспроможність російської ППО захистити навіть найвіддаленіші від фронту стратегічні об’єкти.