8 Квітня 2026, 18:46

Цифровізація, нові назви та зняття з розшуку: як в Україні змінять правила мобілізації та роботу ТЦК

Найближчим часом українців очікують суттєві зміни в процесі призову на військову службу. Масштабна реформа, яка зараз перебуває на фінальній стадії розробки, торкнеться як загальних правил мобілізації, так і безпосередньої роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК). Урядовці та парламентарі вже розкривають перші деталі документа, який має докорінно змінити підходи до поповнення лав Сил оборони.

Від ТЦК до «Офісів комплектування»

За словами секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Романа Костенка, законопроєкт про оновлення мобілізаційних процесів фактично готовий. В інтерв’ю для Радіо NV політик зазначив, що йдеться не стільки про фундаментальну зміну всієї системи, скільки про точкові, але критично важливі рішення. Однією з ключових новацій може стати ребрендинг ТЦК — установи планують перейменувати на «Офіси призову» або «Офіси комплектування».

Крім того, на законодавчому рівні розглядається можливість передачі частини повноважень військкоматів Національній поліції. Це рішення покликане знизити рівень суспільної напруги, адже неправомірні дії окремих співробітників ТЦК останнім часом суттєво підірвали довіру громадян до інституції.

Зняття з розшуку та тотальна цифровізація

Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія підтвердив, що над фінальною версією реформи активно працює спільна команда Міністерства оборони та Мінцифри. Очікується, що вже протягом найближчого місяця документ надійде на розгляд профільного комітету та сесійної зали.

Найбільш резонансною стала заява про те, що з розшуку планують зняти близько двох мільйонів військовозобов’язаних. Проте, як пояснив політик у коментарі виданню Телеграф, це не означає автоматичну амністію. Для таких осіб держава запровадить нові алгоритми контролю та альтернативні механізми примусу, хоча блокування банківських рахунків наразі не передбачається. Посилення контролю відбувається синхронно у всіх сферах: від мобілізаційної до фінансової, де держава вже зробила перший крок до оподаткування тіньових доходів з популярних онлайн-платформ.

Головна ж ставка у взаємодії з призовниками робитиметься на цифровізацію процесів. Це має на меті мінімізувати корупційні ризики та виключити людський фактор. Також оновлення обов’язково торкнуться механізмів економічного бронювання та системи військового обліку.

Чи зміниться мобілізаційний вік та правила виїзду

Попри численні чутки в інформаційному просторі, зниження мобілізаційного віку нижче позначки у 25 років наразі не планується. Цю інформацію офіційно підтвердив заступник керівника Офісу Президента України Павло Паліса. У розмові з журналістами РБК-Україна він підкреслив, що за останні десять місяців динаміка призову суттєво покращилася, що дозволяє українським військовим почуватися більш впевнено під час виконання бойових завдань.

Незмінними залишаться і правила перетину кордону для чоловіків віком від 18 до 23 років. На тлі того, як правоохоронці жорстко перекривають незаконні шляхи міграції та контрабанди (як-от нещодавно, коли на Львівщині інспектора митниці затримали за масштабну схему вивезення валюти), легальні умови виїзду для цієї вікової категорії обмежувати не збираються.

Підсумовуючи, в Офісі Президента зазначають, що показники рекрутингу демонструють стабільний ріст у порівнянні з минулим роком. Державі вдалося ліквідувати низку прогалин в операційних процесах ТЦК, однак попереду ще багато роботи для створення прозорої та ефективної системи.