Український сегмент онлайн-торгівлі та економіки спільного споживання (gig-економіки) стоїть на порозі масштабних змін. 8 квітня Верховна Рада України зробила рішучий крок до виведення з тіні доходів громадян, отриманих через цифрові платформи. У першому читанні парламентарі підтримали законопроєкт №15111-д, який регулює питання оподаткування операцій у мережі. За це рішення свої голоси віддали 234 народні обранці.
Ця ініціатива не є спонтанною. Ухвалення даного документа є одним із ключових структурних “маяків” Міжнародного валютного фонду (МВФ). Виконання цієї вимоги є критично важливим для отримання Україною наступних траншів макрофінансової допомоги, необхідної для підтримки стабільності економіки в умовах повномасштабної війни. Жорсткі рамки співпраці з міжнародними кредиторами змушують владу шукати нові джерела наповнення бюджету. До речі, схожа ситуація спостерігається і в інших секторах: наприклад, зараз активно обговорюються кулуарні вимоги МВФ щодо валютного ринку та стратегії НБУ, що також безпосередньо впливає на фінансовий ландшафт країни. Крім того, у пошуках додаткових надходжень, як відомо, у Верховній Раді готують новий податок для власників електромобілів.
Що ж означає новий закон для пересічних українців? Якщо документ ухвалять у цілому, Державна податкова служба (ДПС) отримає легальний інструмент для щорічного збору інформації про заробітки громадян на різноманітних інтернет-майданчиках. Під приціл фіскалів потрапляють популярні сервіси оренди нерухомості (зокрема, Booking та Airbnb), агрегатори таксі та кур’єрських доставок (Bolt, Uklon, Glovo), маркетплейси для продажу товарів (OLX, Prom) та інші подібні додатки. Платформи будуть зобов’язані автоматично передавати дані про доходи своїх користувачів до податкових органів.
Як зазначає профільне видання Судово-юридична газета, законопроєкт встановлює чіткі критерії та ставки оподаткування, намагаючись розмежувати разові продажі особистих речей та систематичну комерційну діяльність. Згідно з текстом документа, передбачені такі умови:
- Громадяни матимуть право продати товари або надати послуги на суму до 2 тисяч євро (або здійснити не більше трьох транзакцій протягом одного календарного року) абсолютно без жодних податкових наслідків.
- Якщо загальний обсяг доходів користувача платформи перевищує встановлений ліміт, але залишається в межах 6,6 мільйона гривень на рік, до такої суми буде застосовуватися пільгова ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%, а також обов’язковий військовий збір — 5%.
- У випадку, коли річний заробіток через цифрові платформи перетне позначку в 6,6 мільйона гривень, ставки суттєво зростуть: доведеться сплатити стандартні 18% податку плюс 5% військового збору.
Варто нагадати, що шлях цього законопроєкту до першого читання був непростим. Ще на початку березня поточного року парламентська зала не змогла зібрати необхідну кількість голосів, проваливши розгляд документа. Однак тиск з боку міжнародних партнерів змусив депутатів повернутися до цього питання.
Паралельно з підготовкою законодавчої бази, Державна податкова служба вже розпочала активну боротьбу з тіньовою комерцією. Податківці суттєво посилили моніторинг діяльності українців, які займаються систематичним онлайн-продажем через соціальні мережі (Instagram, Telegram) або маркетплейси без офіційної реєстрації фізичною особою-підприємцем (ФОП). Лише за перші тижні весни фахівці ДПС ідентифікували десятки тисяч громадян, на особисті банківські картки яких регулярно надходять кошти від невідомих осіб за реалізацію товарів. Експерти зазначають, що тотальна діджиталізація фінансового моніторингу робить приховування доходів дедалі складнішим процесом, а держава поступово закриває лазівки для неоподаткованих прибутків.