Загальні втрати України та Росії з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року вже перевищили позначку у 2 мільйони осіб пораненими та вбитими. Відповідні шокуючі цифри оприлюднив американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). Ця статистика вкотре доводить, що Кремль обрав шлях виснаження, не рахуючись з життями власних громадян та українців.
Аналітики CSIS зазначають, що окупаційні війська РФ втратили близько 1,4 мільйона осіб, з яких від 400 до 450 тисяч — безповоротні втрати. Подібних цифр жодна велика держава не бачила з часів Другої світової війни. Водночас втрати України оцінюються у 525–625 тисяч військовослужбовців (125–150 тисяч загиблих). Попри колосальні ресурси, Кремлю не вдається досягти стратегічного перелому, а темпи російського наступу стали одними з найповільніших в історії.
Проблема кадрового голоду в РФ стає критичною. Щомісяця загарбники втрачають до 34 тисяч солдатів, тоді як мобілізаційний ресурс дозволяє залучити лише близько 27 тисяч новобранців. Це свідчить про те, що російська «військова машина» працює на межі своїх можливостей. На цьому фоні важливо розуміти, як Україна вибудовує стратегію оборони, адже удари по РФ стали ключовим чинником стримування агресора. У 2026 році співвідношення втрат значно змінилося на користь Києва: якщо раніше цей показник коливався на рівні 2:1 або 3:1, то зараз він сягає 8:1.
Попри офіційні дані, кожна втрата — це трагедія для української родини. Держава продовжує боротися за кожен метр землі, тоді як ворог продовжує свою терористичну тактику. Зокрема, Повітряні сили щодня демонструють героїзм, відбиваючи масовані атаки, які мають на меті не лише знищення критичної інфраструктури, а й психологічний тиск на населення.
Ситуація залишається напруженою, а «кривавий розрахунок» Москви не приносить бажаних результатів на фронті. Росія продовжує кидати «гарматне м’ясо» у безглузді штурми, сподіваючись на виснаження українського спротиву. Проте, як свідчать останні звіти, саме російська армія підходить до межі свого функціонування, вичерпуючи останні резерви перед обличчям майбутньої поразки.