Рятувальні роботи на місці чергового воєнного злочину РФ у столиці тривають. Згідно з офіційними даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, станом на 3 липня кількість жертв масованої ракетної атаки, що відбулася в ніч на 2 липня, зросла до 30 осіб. Спеціалісти продовжують розбирати завали у Дарницькому районі, де наслідки удару виявилися найбільш руйнівними. На жаль, як повідомлялося раніше в матеріалі про трагедію в столиці, кожна нова доба пошукових робіт лише підтверджує катастрофічний характер наслідків агресії.
Київ оговтується від чергового акту терору. 3 липня у місті було оголошено офіційний День жалоби за загиблими. На знак скорботи державні прапори на комунальних будівлях були приспущені, а проведення будь-яких розважальних заходів — суворо заборонено. Міська влада наголошує, що ворог свідомо обирає своїми цілями цивільну інфраструктуру: житлові будинки, об’єкти медицини та наукові установи.
Масований комбінований удар 2 липня став одним із найбільш цинічних за останній час. Пошкоджень зазнали понад 20 локацій у різних районах столиці. Серед зруйнованих об’єктів — станція швидкої допомоги, готелі та виробничі підприємства. Такі дії агресора вкотре демонструють його нездатність вести чесну боротьбу, обираючи стратегію терору проти мирного населення. Світова спільнота продовжує засуджувати ці злочини, а наші партнери, як зазначалося у звіті про реакцію МЗС Чехії, неодноразово підкреслювали, що такі атаки є «найтемнішим місцем у пеклі».
Рятувальники ДСНС продовжують безперервну роботу, незважаючи на втому та складні умови. Їхнє завдання — очистити кожен метр руїн у надії знайти тих, хто міг вижити, або ж повернути тіла загиблих їхнім родинам. Кияни ж продовжують демонструвати неймовірну стійкість: люди допомагають розбирати завали, несуть воду та їжу постраждалим, вистоюючи перед обличчям нелюдської агресії.
Ця трагедія — ще один доказ того, що війна триває не лише на фронті, а й у кожному українському домі. Росія продовжує нищити майбутнє України, сподіваючись зламати наш дух. Проте, попри біль і втрати, суспільство залишається згуртованим, а державні інституції працюють на межі можливостей, щоб подолати наслідки ворожих ударів. Світ має чітко усвідомити: за кожен випущений снаряд, за кожну зруйновану долю та за кожного загиблого українця агресор нестиме повну відповідальність перед законом та історією.