Днем 24 липня 2026 року російські війська здійснили цинічний ракетний удар по території Київської області, що спричинило масштабну трагедію. Згідно з офіційними даними «Української правди», ціллю ворога став приватний полігон у Бучанському районі, де проходив «Defense Demo Day & Defense Expo». Це масове зібрання представників оборонної індустрії перетворилося на місце загибелі людей, що знову актуалізувало тему безпеки під час війни.
Захід був організований об’єднанням виробників БПЛА «АРМАДА». Поки експерти обговорювали розвиток технологій, ворог випустив балістичні ракети. За даними Повітряних сил ЗСУ, одну ціль вдалося збити, проте дві інші влучили в об’єкт. Речник ПС Юрій Ігнат наголосив, що балістика є надшвидкою зброєю, а ігнорування протоколів безпеки під час війни має критичні наслідки. Варто нагадати, що схожі інциденти вже ставали предметом дискусій, про що детально йдеться у матеріалі «Трагедія на Київщині: втрата фахівця та питання безпеки на оборонних заходах».
Наслідки атаки є жахливими: 10 загиблих та близько сотні поранених. Окрім людських жертв, удар завдав значних руйнувань цивільній інфраструктурі: пошкоджено 27 житлових будинків та знищено 44 автомобілі. Президент Володимир Зеленський взяв розслідування під особистий контроль, наголошуючи на важливості виявлення всіх обставин інциденту.
Наразі Офіс Генерального прокурора розслідує цю справу за двома напрямками. По-перше, це воєнний злочин РФ (ст. 438 ККУ), адже удар по цивільному об’єкту є черговим доказом терористичної природи агресора. По-друге, відкрите провадження за фактом службової недбалості (ч. 3 ст. 367 ККУ). Генпрокурор Руслан Кравченко наголосив, що наявність воєнного стану не звільняє організаторів від відповідальності за життя людей. Слідство має встановити, хто саме надав дозвіл на проведення масового заходу у зоні потенційного ризику, адже в Генштабі ЗСУ чітко зазначили: даний об’єкт не перебував під їхнім контролем і не мав відповідного узгодження. Ця трагедія має стати уроком для всіх, хто організовує публічні заходи: безпека має бути пріоритетом №1, незалежно від важливості презентованих технологій. Держава продовжує забезпечувати необхідну допомогу постраждалим, а суспільство очікує на справедливе покарання як для російських окупантів, так і для осіб, чия недбалість призвела до трагедії.