Глобальний енергетичний ринок продовжує потерпати від безпрецедентної турбулентності, і Російська Федерація не втрачає нагод використати цю ситуацію на свою користь. На тлі гострого дефіциту блакитного палива Москва розгорнула масштабну тіньову кампанію, намагаючись залучити енергозалежні країни Південної Азії до купівлі зрідженого природного газу (ЗПГ) з російських підприємств, які перебувають під жорсткими міжнародними санкціями. Про ці приховані маневри повідомило авторитетне видання Bloomberg, посилаючись на власні поінформовані джерела.
Механізм обходу санкцій виглядає як класична контрабандна схема. За даними інсайдерів, лише минулого тижня посередницькі компанії, що мають глибокі зв’язки з Росією та Китаєм, почали активно пропонувати азійським покупцям величезні партії газу. Головною приманкою стала безпрецедентна знижка — паливо пропонують на 40% дешевше за поточні спотові ціни на світовому ринку. Щоб приховати токсичне походження вантажів, тіньові трейдери обіцяють надати повністю сфальсифіковані супровідні документи. У цих паперах зазначається, що газ нібито має легальне походження та постачається з таких країн, як Оман або Нігерія. Таким чином Кремль намагається захистити потенційних клієнтів від вторинних санкцій США. Втім, наразі західні аналітики не можуть остаточно підтвердити, чи погодився хтось із покупців на цю ризиковану угоду.
Каталізатором для таких агресивних дій Москви стала ескалація на Близькому Сході. Фактичне блокування судноплавства та атаки на інфраструктуру найбільшого у світі заводу з виробництва ЗПГ у Катарі призвели до того, що світовий ринок втратив майже п’яту частину постачань. Цей шок миттєво підняв ціни та змусив такі країни, як Індія та Бангладеш, гарячково шукати альтернативи. Більш детально про те, як близькосхідний конфлікт перекроює світову економіку, можна прочитати у матеріалі про енергетичний зашморг Тегерана та ситуацію в Ормузькій протоці.
Незважаючи на те, що Росія намагається будь-якими методами наростити експорт зі своїх підсанкційних терміналів, таких як «Арктик ЗПГ-2» та завод на компресорній станції «Портова», більшість міжнародних гравців категорично відмовляються від співпраці. Страх перед неминучими економічними репресіями з боку Вашингтона виявляється сильнішим за спокусу придбати дешевий енергоносій. На сьогодні єдиною державою, яка системно ігнорує ці заборони, залишається Китай. Пекін продовжує імпортувати підсанкційний російський газ, активно використовуючи розгалужену мережу суден так званого «тіньового флоту».
Проте така тотальна залежність від одного покупця є вкрай невигідною для російської економіки. Розширення географії постачань на інші азійські ринки дозволило б Москві не лише диверсифікувати свою клієнтську базу, але й легалізувати роботу підприємств із чорного списку. Яскравим прикладом цього провалу є флагманський мегапроєкт «Арктик ЗПГ-2». Хоча він формально розпочав відвантаження у 2024 році, його вихід на проєктну потужність залишається неможливим через катастрофічний дефіцит спеціалізованих танкерів льодового класу та відсутність легальних покупців. Додатково логістичні ланцюжки руйнуються через глобальну нестабільність, адже Ормузька протока залишається заблокованою на тлі зриву перемир’я. Це створює ідеальний шторм на ринку, яким відчайдушно, але поки що марно, намагається скористатися країна-агресор.