Казахстан робить рішучий крок у напрямку диверсифікації своїх енергетичних проєктів, офіційно відмовившись від залучення російських компаній до зведення трьох нових теплоелектроцентралей (ТЕЦ) у містах Семей, Кокшетау та Усть-Каменогорськ. Ця подія стала ще одним свідченням того, що країни Центральної Азії поступово переглядають свої стратегічні партнерства. Про відповідне рішення уряду повідомляє місцеве фінансове видання Kursiv.
Згідно з оприлюдненими даними, влада Казахстану вирішила кардинально змінити підхід до реалізації цих масштабних інфраструктурних проєктів. Зокрема, ТЕЦ у місті Кокшетау республіка будуватиме виключно власними силами, не покладаючись на іноземних підрядників. Наразі вже активно триває етап проєктування майбутнього об’єкта. Планується, що потужність цієї станції буде значно збільшена і сягне 820 Гкал, а її офіційний запуск в експлуатацію намічено на перший квартал 2029 року. Загальна вартість цього проєкту становить близько 300 мільярдів тенге.
Що стосується двох інших міст — Семея та Усть-Каменогорська, то тут Астана обрала шлях міжнародної кооперації, але не з Москвою. Зведенням цих енергетичних об’єктів займатиметься новостворений казахстансько-сінгапурський консорціум, до складу якого увійшла відома державна компанія «Самрук-Енерго». За попередніми оцінками, реалізація цих двох ТЕЦ обійдеться державній скарбниці значно дорожче — приблизно у 400 мільярдів тенге.
Варто нагадати, що початковий план передбачав тісну співпрацю саме з Російською Федерацією. Відповідна угода про спільне будівництво ТЕЦ на території Казахстану була урочисто підписана ще у листопаді 2023 року під час офіційного візиту президента Росії Володимира Путіна. Тоді профільні міністерства енергетики обох держав уклали меморандум, а загальну вартість робіт оптимістично оцінювали у 2,7 мільярда доларів США. Згідно з домовленостями, ключову роль у проєкті мали відіграти російські банки, які зобов’язувалися надати довгострокові кредити терміном на 15 років.
Однак реальність виявилася іншою. Казахстан так і не отримав від російської сторони чіткої інформації щодо надання пільгового фінансування. У Москви виникли серйозні труднощі з виділенням коштів та субсидуванням відсоткової ставки для закупівлі необхідного обладнання. На тлі того, що економіка РФ зазнає колосального тиску, а Україна висуває енергетичний ультиматум через падіння нафтових доходів Кремля, неспроможність російських фінансових установ виконати свої міжнародні зобов’язання виглядає цілком закономірною. Через ці затримки та невизначеність Астана ухвалила прагматичне рішення розірвати домовленості та реалізувати проєкти без участі РФ.
Попри цю відмову в теплоенергетиці, вплив Москви в регіоні ще намагається втриматися. Наприклад, раніше повідомлялося, що саме російську державну корпорацію «Росатом» було обрано як одного з учасників для зведення першої в історії Казахстану атомної електростанції (АЕС) у складі міжнародного консорціуму. Проте експерти зазначають, що загальна довіра до російських партнерів стрімко падає.
Ускладнення двосторонніх відносин спостерігається і в торговельно-логістичній сфері. Останнім часом російські імпортери зіткнулися з безпрецедентним уповільненням проходження транзитних вантажів через казахстанський кордон. Починаючи з середини червня, через ретельні перевірки та посилений митний контроль, термін очікування на пропускних пунктах зріс із звичної однієї години до 10 діб і більше. Для російського бізнесу, який і так потерпає від внутрішніх криз, як-от нещодавній масштабний колапс банківських та державних сервісів, подібні логістичні бар’єри стають черговим суворим випробуванням, що ще більше ізолює країну-агресорку.