Президент України Володимир Зеленський озвучив нову стратегічну пропозицію: Київ готовий припинити атаки на об’єкти російської енергетичної інфраструктури, але виключно за умови дзеркальних кроків з боку Москви. Ця ініціатива вже передана російській стороні через американських дипломатичних посередників. За словами глави держави, якщо окупанти відмовляться від терору української енергетики, Збройні Сили України готові відповісти аналогічною стриманістю.
Водночас Зеленський висловив вдячність міжнародним партнерам за системний тиск на економіку агресора: запровадження жорстких санкцій, блокування танкерного флоту та обмеження доступу РФ до високотехнологічного обладнання. На тлі того, як Уряд та Рада об’єднують зусилля для збереження мільярдного фінансування від ЄС та МВФ, кожен недоотриманий Москвою нафтодолар має критичне значення для загального балансу сил у війні. Кожне обмеження експортних можливостей Росії є стратегічно правильним кроком.
Власні санкції від ЗСУ та СБУ
Поки дипломатичні процеси щодо врегулювання конфлікту перебувають на паузі, українські військові продовжують вводити власні вогневі санкції. Центр спецоперацій «Альфа» СБУ разом із Силами оборони завдали нищівного удару по нафтоналивному терміналу «Шесхаріс», що розташований у морському порту Новоросійська (Краснодарський край). Унаслідок атаки безпілотників пошкоджено шість із семи стендерів для завантаження нафти на танкери, а також вузлові блоки трубопровідної системи.
Термінал є одним із ключових комплексів перевалки нафтопродуктів на півдні РФ, який забезпечує пальним окупаційні угруповання. Не менш болючим ударом стала атака на об’єкти в Нижньогородській області, де пошкоджень зазнали НПЗ «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» та Новогорківська ТЕЦ. Цей завод критично важливий для забезпечення паливом Московського регіону. Варто зазначити, що нещодавно Україна вперше обійшла Росію за кількістю дронових атак та змінила хід повітряної війни, і результати цих блискучих операцій світ бачить на палаючих російських НПЗ.
Нафтові гойдалки для Кремля
Аналітики агентства Bloomberg зазначають, що податкові надходження Росії від нафтового сектора у березні скоротилися майже вдвічі порівняно з минулим роком — до 6,18 млрд доларів (падіння на 48%). Сукупні нафтогазові доходи федерального бюджету впали на 43%. Це пов’язано з тим, що податки розраховувалися за лютневими цінами на марку Urals, яка тоді торгувалася нижче 45 доларів за барель. Такий дефіцит бюджету змушує Кремль шукати шляхи балансування між фінансуванням війни та втриманням економіки від краху.
Однак загострення ситуації на Близькому Сході може дати Москві тимчасовий рятувальний круг. Через конфлікт за участю Ірану та ризики блокування Ормузької протоки, російська нафта, яка транспортується безпечнішими маршрутами, знову стає привабливішою для азійських ринків. Ціна на Urals для Індії вже підскочила, подекуди перевищуючи позначку в 120 доларів за барель. Додатковим фактором стало те, що Сполучені Штати дозволили низці країн купувати російську нафту, яка вже перебуває в морі, щоб уникнути цінового шоку на глобальному ринку.
Попри можливе короткострокове зростання доходів від експорту, російський диктатор Володимир Путін закликає свій уряд до стриманості у витратах. Адже цінові стрибки на ринку енергоносіїв мають ситуативний характер, тоді як збитки від системних ударів українських дронів по нафтопереробних потужностях носять довготривалий накопичувальний ефект, поступово руйнуючи фундамент військової економіки окупантів.