Нещодавні переговори у Москві між міністрами закордонних справ РФ та КНДР, про які офіційно повідомило північнокорейське агентство KCNA, засвідчили небезпечну еволюцію відносин між двома режимами-ізгоями. Сторони оголосили про перехід до «всебічного стратегічного партнерства», що базується на угоді, підписаній у 2024 році. Цей дипломатичний жест є лише ширмою для активізації військової кооперації, яка безпосередньо загрожує безпеці України та світу.
Пхеньян офіційно висловив «беззаперечну підтримку» російській агресії, намагаючись легітимізувати війну проти України як нібито «захист територіальної цілісності». У відповідь Москва гарантувала КНДР підтримку в протистоянні західним демократіям. Проте реальні масштаби співпраці виходять далеко за межі гучних заяв. За даними розвідок, до 14 тисяч північнокорейських солдатів уже перебувають на території Росії, а частина з них бере безпосередню участь у бойових діях, зокрема на Курщині. Подібна дестабілізація фронту відбувається на фоні того, як ЗСУ продовжують героїчне стримування окупантів, попри появу нових підрозділів ворога.
Зустріч голови МЗС КНДР Чхве Сон Хуей з Володимиром Путіним підігріла чутки про можливий візит Кім Чен Ина до Росії, що може означати підготовку до нових постачань зброї та боєприпасів. Ситуація набуває критичного характеру, адже до 2031 року Москва та Пхеньян планують вивести військову взаємодію на системний, довгостроковий рівень. Враховуючи, що російські окупанти не припиняють акти терору проти цивільних українців, постачання ресурсів від КНДР лише подовжує агонію кривавого режиму Путіна. Світ опинився перед загрозою формування нової «осі зла», яка координує свої дії в питаннях безпеки з метою підриву міжнародного правопорядку. Для України це означає необхідність ще більшої консолідації зусиль з партнерами, адже тепер проти наших військових стоять не лише російські загарбники, а й найманці Пхеньяна, чия праця в РФ давно нагадує сучасне рабство в обмін на валюту для фінансування північнокорейської ядерної програми.