Міжнародна федерація волейболу (FIVB) оголосила про допуск російських спортсменів та офіційних осіб до міжнародних турнірів, про що повідомляється на офіційному сайті організації. Це рішення базується на рекомендаціях Міжнародного олімпійського комітету (МОК), який раніше зняв санкції з Олімпійського комітету Росії. Така позиція спортивних чиновників викликає хвилю обурення в Україні, де спорт продовжує залишатися майданчиком для трансляції ідеології агресора.
Аргументація FIVB виглядає як спроба дистанціюватися від геополітики, хоча насправді вона нівелює реальність війни. Федерація заявляє, що доступ до спорту має надаватися незалежно від національності, водночас обіцяючи повернути російським збірним їхні позиції у світовому рейтингу. Це означає фактичну реабілітацію російського спортивного бренду, який протягом багатьох років використовувався Кремлем як інструмент «м’якої сили». Попри «глибоку стурбованість» війною, яку декларують у федерації, такі кроки виглядають як капітуляція перед тиском російського лобі.
Спортивна спільнота вже реагує на подібні тенденції. Як ми писали раніше у матеріалі про єдність НАТО та уроки для Путіна, будь-які послаблення для країни-агресора сприймаються режимом як слабкість Заходу. Повернення росіян до волейбольних турнірів створює небезпечний прецедент, коли цінності демократії та етичні стандарти поступаються бюрократичним інструкціям МОК. Кожна міжнародна організація зараз стоїть перед моральним вибором: слідувати «рекомендаціям» комітету чи обрати позицію захисту справедливості.
Ситуація виглядає парадоксально: поки Міжнародна федерація волейболу намагається інтегрувати представників агресора назад у світову систему, УЄФА та інші структури все ще вагаються, аналізуючи наслідки такої інтеграції. Антидопінговий контроль, який анонсувала FIVB, не знімає головного питання: як змагатися з атлетами, чия країна щодня знищує інфраструктуру та вбиває людей? На жаль, спорт у цій парадигмі стає інструментом вибіркової пам’яті, де зручне «невтручання» дорівнює співучасті у спробі легітимізувати агресора на світовій арені. Залишається лише сподіватися, що позиція окремих національних федерацій, які відмовляються виходити на майданчик з росіянами, зупинить цей процес.