Створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України стане головною темою весняної сесії ПАРЄ (Парламентської асамблеї Ради Європи), яка стартує 20 квітня у Страсбурзі. Як повідомляє інформаційне агентство Укрінформ із посиланням на народну депутатку Євгенію Кравчук, українська делегація активно працює над тим, щоб перевести процес створення трибуналу в практичну площину. Ця ініціатива є ключовою складовою стратегії притягнення РФ до відповідальності, яку послідовно просуває Офіс Президента України на міжнародній арені.
Весняна сесія у Страсбурзі має стати визначальним етапом перед історичною зустріччю міністрів закордонних справ 46 держав-членів Ради Європи, яка запланована на 15 травня 2026 року в столиці Молдови, Кишиневі. Саме там очікується підписання Розширеної часткової угоди щодо Керівного комітету Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України. «Наша увага буде зосереджена на дебатах, під час яких ми закликатимемо партнерів активізувати зусилля задля остаточного та безповоротного створення Спеціального трибуналу», — наголошує Євгенія Кравчук. За її словами, саме проблематика трибуналу стане ключовою під час виступу та подальшого спілкування з делегатами Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.
Підписання цієї стратегічної угоди відкриє шлях до ратифікації документів національними парламентами та, що найважливіше, дозволить розпочати наповнення бюджету Спецтрибуналу. Українська дипломатія має намір залучити до цього процесу не лише членів Ради Європи, а й інші держави. Прикладом такої успішної співпраці є Канада, яка, не будучи членом РЄ, вже долучилася до створення Реєстру збитків, завданих агресією РФ, і має всі шанси стати однією з країн-засновниць трибуналу.
Для України критично важливо досягти практичного результату та зрушити з так званої «нульової точки». Йдеться про формування реального бюджету органу правосуддя, щоб країни могли почати робити свої фінансові внески. Наразі єдиним донором, який зробив практичний внесок, залишається Європейський Союз.
Ці дипломатичні кроки не існують у вакуумі — вони є частиною масштабної роботи зі зміцнення глобальної безпеки. Нагадаємо, що раніше Зеленський і Стубб обговорили посилення європейської безпеки, дипломатію зі США та наслідки війни проти Ірану. Ця зустріч продемонструвала, що покарання агресорів є спільною вимогою цивілізованого світу, адже безкарність породжує нові конфлікти.
Окрім юридичних аспектів трибуналу, на полях сесії ПАРЄ відбудуться глибокі дебати щодо гібридної війни, яку Росія веде проти вільного світу. Запланована широка дискусія про те, як функціонує ідеологія «русского міра» та які практики гібридної агресії застосовуються проти країн Європи. До підготовки цього важливого обговорення залучені шведські та польські парламентарі, а також представники білоруської демократичної опозиції. Такий склад учасників є глибоко символічним, адже саме ці країни та сили безпосередньо стикаються з наслідками кремлівського імперіалізму.
Серед інших знакових подій сесії варто відзначити заплановані виступи європейських лідерів. Зокрема, очікується звернення міністра Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноеля Барро, а також заслуховування щорічного звіту Комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флаерті, який неодноразово наголошував на катастрофічних гуманітарних наслідках російського вторгнення.
Варто нагадати, що політико-правовий фундамент для нинішніх подій був закладений 25 червня 2025 року, коли Україна та Рада Європи офіційно підписали угоду про створення спецтрибуналу проти Росії. Цей орган отримав статус повноцінної міжнародної інституції, уникнувши формату гібридного чи національного суду, що гарантує його незалежність та неможливість застосування імунітетів вищим керівництвом РФ. Згідно з оптимістичними прогнозами Офісу Президента, процес створення трибуналу вже перейшов у найактивнішу фазу реалізації, і його повноцінний запуск очікується у 2027 році, що стане історичним прецедентом у міжнародному кримінальному праві.