У світлі зростаючої геополітичної напруги, парламентська комісія з питань оборони Швеції попередила про реальний ризик військового нападу з боку Російської Федерації на країни НАТО в найближчій перспективі, про що повідомляє авторитетне видання Bloomberg. Аналітики наголошують, що Москва може зважитися на агресію, якщо вважатиме політичні умови в Європі чи США сприятливими для цього. Головною метою такого потенційного удару буде не стільки захоплення великих територій, скільки прагнення випробувати єдність Північноатлантичного альянсу та перевірити готовність його членів виконувати зобов’язання щодо колективної оборони за Статтею 5.
Шведська військова розвідка у своїй новій доповіді вказує, що Росія вже зараз здатна здійснити обмежену збройну операцію за межами України. Попри те, що значна частина сухопутних сил РФ наразі зв’язана бойовими діями на українських фронтах, Кремль активно модернізує та перегруповує свої сили на північних рубежах. Зокрема, у доповіді підкреслюється швидке формування нових військових підрозділів у нещодавно відтвореному Ленінградському військовому окрузі, а також постійне нарощування військової присутності на Кольському півострові та в стратегічно важливому Арктичному регіоні. Це свідчить про підготовку Москви до тривалого протистояння із Заходом.
Європейські військові експерти погоджуються, що найкращим способом запобігти поширенню конфлікту на країни Балтії чи Скандинавії є всебічна підтримка України. Послаблення російського потенціалу на українських полях битв безпосередньо знижує спроможність РФ атакувати НАТО. Наприклад, коли реалізується українська стратегія глибокого виснаження, що включає удари по російській нафтовій та військовій інфраструктурі, це суттєво підриває фінансовий та логістичний базис агресора. Проте Швеція застерігає: відновлення військового потенціалу РФ може відбутися значно швидше, ніж вважалося раніше, завдяки переходу російської економіки на «військові рейки» та підтримці з боку Китаю, КНДР та Ірану.
Крім того, загрози не обмежуються виключно конвенційними військовими засобами. На прикордонних територіях уже спостерігається постійна активність ворожих безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби. Якщо згадати постійний російський терор дронами на Сумщині, стає очевидним, що тактика залякування та випробування систем протиповітряної оборони є стандартним інструментом у арсеналі Кремля, який згодом може бути масштабований і на сусідів по Балтійському регіону.
Автори шведського документа роблять невтішний висновок: загроза з боку Росії матиме довгостроковий характер. Вона збережеться навіть у разі завершення війни в Україні або після закінчення правління Володимира Путіна, оскільки російський імперський експансіонізм глибоко укорінений у політичній культурі нинішньої російської еліти. Стокгольм закликає європейських партнерів відмовитися від ілюзій щодо можливості швидкого повернення до «business as usual» та негайно збільшити інвестиції в національну оборону, стійкість інфраструктури та цивільну безпеку. Подібні тривожні оцінки Швеції повністю збігаються з висновками розвідок інших європейських країн, зокрема Німеччини, Польщі та країн Балтії, які дедалі частіше говорять про критичне вікно у 3–5 років, протягом якого НАТО має підготуватися до можливого відкритого конфлікту.