Служба безпеки України спільно з Національною поліцією провела масштабну операцію, в ході якої було заблоковано одинадцять нових корупційних схем для ухилянтів у різних регіонах держави, про що повідомила пресслужба СБУ. Вартість послуг ділків коливалася від 3500 до 37 000 доларів США, а методи варіювалися від фіктивного медичного обслуговування до нелегальних маршрутів через державний кордон.
Масштаби зловживань вражають. На Київщині викрито групу з семи осіб, серед яких керівники медичних закладів та експрацівники ТЦК, що оформлювали фіктивну інвалідність через «стаціонарне лікування». Аналогічні схеми були виявлені на Львівщині, Вінниччині та Кіровоградщині, де зловмисники намагалися використати підроблені документи, включно з фіктивним батьківством, для виїзду за кордон.
Ситуація в регіонах демонструє системні спроби обходу законодавства. На Хмельниччині посадовці університету «працевлаштовували» військовозобов’язаних асистентами, а на Рівненщині зловживали процедурою бронювання на стратегічних підприємствах. У Черкаській області керівництво культурного закладу поставило схему на потік, змушуючи «працівників» віддавати свою зарплату за право на відстрочку. Водночас у Закарпатті та на Буковині ділки організовували фізичне переправлення клієнтів через річки та гірські масиви.
Такі дії не лише шкодять обороноздатності держави, але й прямо сприяють зростанню напруги в суспільстві. Варто зазначити, що боротьба з корупцією в мобілізаційній сфері є критично важливою, особливо коли ворог проводить активні наступальні дії. Раніше ми вже повідомляли, як правоохоронці фіксують трагічні випадки нападів на працівників ТЦК, що підкреслює необхідність системного очищення цієї сфери від недобросовісних елементів.
Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру. Згідно з Кримінальним кодексом України, за організацію подібних оборудок загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Робота з виявлення та нейтралізації таких «бізнес-схем» триває в усіх областях. Подібні інциденти також відбуваються на тлі загальної стабілізації законодавства, наприклад, коли ЄС планує продовжити захист для українців до 2028 року, що створює нові виклики для міграційної політики.