Один із найважливіших стратегічних вузлів російської нафтової логістики на Балтійському морі — порт Усть-Луга — знову розпочав перевалку сирої нафти. Роботу термінала було тимчасово паралізовано внаслідок серії точних та руйнівних атак українських ударних безпілотників. Про часткове відновлення функціонування об’єкта повідомляє міжнародне агентство Reuters, посилаючись на власні джерела на енергетичному ринку.
За інформацією західних журналістів, діяльність ключового нафтового термінала, який є важливим джерелом наповнення російського військового бюджету, відновилася вихідними. Зокрема, зазначається, що до завантаження сировиною приступив гігантський нафтоналивний танкер класу Aframax. Такі судна здатні перевозити величезні обсяги нафти, що свідчить про спроби російського керівництва якнайшвидше компенсувати фінансові втрати, завдані вимушеним простоєм портової інфраструктури.
Проте, попри заяви про відновлення роботи, експерти наголошують на катастрофічних наслідках українських атак для російської енергетичної галузі. Систематичні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах та експортних терміналах завдали безпрецедентної шкоди інфраструктурі країни-агресора. За попередніми підрахунками аналітиків, унаслідок весняних атак було виведено з ладу або суттєво порушено роботу близько 40% загальних експортних потужностей Російської Федерації. Ця кампанія стала одним із найефективніших інструментів економічного тиску на Москву, адже напряму б’є по здатності фінансувати окупаційну армію. Варто зазначити, що це не поодинокий випадок: нещодавно відбулася ще одна масштабна атака безпілотників у Росії, коли запалали стратегічні об’єкти НПЗ «Лукойл» та місцева ТЕЦ, що підтверджує системність дій українських сил.
Нагадаємо, що наприкінці березня портова інфраструктура Усть-Луги зазнала масованої атаки дронів-камікадзе. Ці удари не лише спричинили масштабні пожежі та руйнування технологічних установок, але й розірвали складні логістичні ланцюжки експорту російської нафти. Особливого удару було завдано по операціях, які здійснювалися за допомогою так званого «тіньового флоту» — старих танкерів з непрозорою формою власності, які Росія активно використовує для обходу міжнародних санкцій та цінових стель, встановлених країнами Великої сімки (G7) та Європейським Союзом.
Постійні перебої в роботі ключових портів та нафтопереробних підприємств неминуче ведуть до серйозних макроекономічних проблем для держави-терориста. Зниження обсягів експорту енергоносіїв, змушені зупинки виробництва та необхідність витрачати мільярди на ремонт високотехнологічного обладнання (доступ до якого зараз обмежений через західні санкції) лише прискорюють неминучий економічний колапс Росії, який вже супроводжується стагнацією промисловості та багатомільярдними боргами.
Таким чином, навіть попри спроби Москви швидко лагодити пошкоджені термінали та відновлювати відвантаження нафти, вразливість її критичної інфраструктури стала очевидною для всього світу. Україна, використовуючи сучасні технології та власні розробки у сфері безпілотних систем, довела здатність завдавати болючих асиметричних ударів глибоко в тилу ворога, перетворюючи Балтійське море з безпечної гавані для російського експорту на зону підвищеного ризику.