Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив інформацію про те, що міжнародні партнери зверталися до Києва з настійливим проханням утриматися від нанесення ударів по об’єктах російської нафтопереробної та експортної інфраструктури. Ця риторика з боку союзників активізувалася на тлі загострення збройного конфлікту на Близькому Сході та побоювань щодо можливої глобальної енергетичної кризи. Відповідну заяву глава держави зробив під час спілкування з представниками медіа, про що повідомляє інформаційне агентство Укрінформ.
За словами Президента, заклики припинити атаки на нафтові термінали та заводи країни-агресора надходили на різних рівнях координації — від вищого політичного керівництва до військового командування країн-партнерів. Зеленський зазначив, що в період ризику блокування Ормузької протоки через близькосхідну кризу, західні столиці почали надсилати різні сигнали ключовим гравцям на міжнародній арені. Деяких виробників просили терміново наростити обсяги видобутку нафти, інших — розширити транзитні можливості. Натомість від України вимагали зменшити інтенсивність ударів дронами по російських НПЗ, які є нашою законною відповіддю на щоденний ракетний терор РФ. Головним аргументом союзників було побоювання, що системне знищення російської нафтопереробки спровокує різкий стрибок світових цін на енергоресурси.
Однак українська сторона має кардинально інший погляд на цю ситуацію. Володимир Зеленський підкреслив, що він відверто заявив партнерам про хибність їхніх оцінок. На переконання українського лідера, російська нафта вже давно не має настільки критичного та визначального впливу на формування цінової політики на глобальному світовому ринку, як це намагається подати кремлівська пропаганда. Більше того, знищення економічного потенціалу ворога є життєво необхідним кроком для перемоги. Як раніше зазначав очільник української розвідки, Україна не припинить удари по нафтовій інфраструктурі РФ попри занепокоєння Заходу, адже ці об’єкти безпосередньо живлять окупаційну армію.
Варто також згадати про ширший контекст санкційної політики. Навесні цього року Сполучені Штати Америки видали тимчасову ліцензію, термін дії якої спливав 11 квітня. Цей документ фактично дозволяв проведення транзакцій, пов’язаних із продажем російської сирої нафти та нафтопродуктів, які на той момент вже були завантажені на морські танкери. Такі винятки з правил часто стають інструментом для обходу санкційних обмежень.
Аналізуючи ці процеси, Президент України висловив підозру щодо справжніх мотивів Москви. Російська Федерація цілеспрямовано домагалася пом’якшення нафтових санкцій під приводом стабілізації ринку, але насправді переслідувала власні меркантильні інтереси. Зокрема, Кремль намагався виграти час та створити умови для вигідного розпродажу європейських активів компанії Лукойл. Росія використовує будь-які шпарини, щоб врятувати свої ключові державні корпорації від банкрутства в умовах жорсткої ізоляції.
Сьогодні, коли ЗСУ відбивають сотні ворожих штурмів, а найважчі бої розгортаються на Покровському та Костянтинівському напрямках, будь-які поступки агресору в економічній сфері означають лише одне — додаткові ресурси для фінансування війни проти українського народу. Саме тому знищення логістичних та фінансових артерій ворога неодмінно залишатиметься ключовим пріоритетним завданням для Сил оборони.